Solomona 14
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1O KA wahine naauao, oia ke kukulu i kona hale; Wawahi iho la ka mea naaupo me kona mau lima.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2O ka mea hele ma kona pololei, oia ka i makau ia Iehova; O ka mea i hookekee i kona aoao, oia ka i hoowahawaha ia ia.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3Ma ka waha o ka mea naaupo, he laau hahau ka haaheo; O na lehelehe o ka poe naauao, oia ke malama aku ia lakou.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4I ole na bipi, kaawale ka hale waihona ai, A ua nui hoi ka waiwai ma ka ikaika o ka bipi.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5O ka mea hoike oiaio, aole oia e wahahee; E hai wahahee mai no ka mea hoike hoopunipuni.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6Imi ae la ka mea hoowahawaha i ke akamai, aole loaa; He hikiwawe no ka ike i ka mea naauao.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7E huli ae oe mai ke alo aku o ke kauaka lapuwale, Ke hoomaopopo ole oe i na lehelehe ike.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8O ke akamai o ka mea ike, oia ka hoomaopopo ana i kona aoao; O ka lapuwale o ka poe naaupo, oia ka hoopunipuni.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Akaaka ka poe lapuwale i ka hewa; Me ka poe hoopololei ka hoomaikaiia.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10Ua ike ka naau i ke kaumaha o kona uhane iho; Aohe hoi i mea mai ka malihini i kona olioli.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11O ka hale o ka poe hewa, e hoohioloia; O ka halelewa o ka poe pololei, e paa mau no ia,
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12O kekahi aoao, he pololei ia i kanaka; O kona hope hoi, oia ka aoao o ka make.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13I ka akaaka ana, he ehaeha ko ka naau; O ka hope hoi o ia lealea, oia ke kaumaha.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14E hoopihaia auauei ka naau o ka mea hoi hope i kona aoaoiho; A o ke kanaka maikai hoi i kona hua iho.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15Manaoio no ka mea noonoo ole i na olelo a pau; Aka, o ka mea maalea, nana pono oia i kona hele ana.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16O ka mea naauao, makau no ia, a haalele i ka hewa; O ka mea lapuwale hoi, he haaheo kona a me ka makau ole.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17O ka hiki wawe o ka huhu, oia ka hana lapuwale; O ke kanaka imi i na manao hewa, ua inaina oia.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18E ili mai ka lapuwale no ka poe noonoo ole; E kau hoi ka ike me he lei la maluna o ka poe naauao.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19Kulou ae ka poe hewa imua i ke alo o ka poe maikai; O ka poe aia hoi ma ka ipuka o ka mea pono.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20Ua inainaia ka mea ilihune e kona hoanoho; O ka mea waiwai, lehulehu kona poe makamaka.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21O ka mea hoowahawaha i kona hoanoho, ua hewa oia; O ka mea lokomaikai aku i ka mea i nele, pomaikai oia.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Aole anei he lalau wale ko ka poe imi hewa? He aloha a he oiaio na ka poe imi maikai.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23Ma ka hana a pau he waiwai no; Aka, o ke kamailio wale o na lehelehe, pili i ka ilihune wale no.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24O ka lei o ka poe akamai, oia ko lakou waiwai; O ka lapuwale o ka poe naaupo, he lapuwale wale iho no ia.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25Hoopakele i na uhane ka mea hoike oiaio; O ka mea hoike wahahee, hoopunipuni no ia.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26Ma ka makau ia Iehova, malaila ka paulele nui; He puuhonua hoi ia na kana poe keiki.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27O ka makau ia Iehova, he punawai ola ia, He mea ia e haalele ai i na pahele o ka make.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28Ma ka lehulehu o na kanaka ka hanohano o ke alii, A i ole na kanaka ua make ke alii.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29O ka mea uumi i ka huhu, oia ka noonoo nui; O ka mea hikiwawe i ka huhu, oia ke hoike i ka lapuwale.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30O ke ola no ke kino, oia ka naau oluolu, O ka lili, oia ka popopo o na iwi.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31O ka mea hookaumaha i ka mea nele, oia ka i hoowahawaha i ka Mea nana ia i hana; O ka mea malama aku ia ia, oia ke aloha i ka mea ilihune.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32Hookukeia ka mea hewa iloko o kona hewa; Lana hoi ka manao o ka mea pono i kona make ana.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33Noho no ka naauao ma ka naau o ka mea noonoo; Ua ikea hoi ko loko o ka poe lapuwale.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Hookiekie ae la ka pono i ka lahuikanaka; O ka hewa hoi ka mea e hoowahawahaia'i na kanaka.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35O ka makemake o ke alii, aia i ke kauwa naauao; O kona huhu aia i ka mea e hilahila ai.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.