箴言 14
Chinese Union Version, punctuated (Traditional)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1智慧婦人建立家室； 愚妄婦人親手拆毀。
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2行動正直的，敬畏耶和華； 行事乖僻的，卻藐視他。
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3愚妄人口中驕傲，如杖責打己身； 智慧人的嘴必保守自己。
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4家裏無牛，槽頭乾淨； 土產加多乃憑牛力。
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5誠實見證人不說謊話； 假見證人吐出謊言。
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6褻慢人尋智慧，卻尋不着； 聰明人易得知識。
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7到愚昧人面前， 不見他嘴中有知識。
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8通達人的智慧在乎明白己道； 愚昧人的愚妄乃是詭詐。
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9愚妄人犯罪，以為戲耍； 正直人互相喜悅。
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10心中的苦楚，自己知道； 心裏的喜樂，外人無干。
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11奸惡人的房屋必傾倒； 正直人的帳棚必興盛。
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12有一條路，人以為正， 至終成為死亡之路。
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13人在喜笑中，心也憂愁； 快樂至極就生愁苦。
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14心中背道的，必滿得自己的結果； 善人必從自己 的行為得以知足 。
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15愚蒙人是話都信； 通達人步步謹慎。
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16智慧人懼怕，就遠離惡事； 愚妄人卻狂傲自恃。
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17輕易發怒的，行事愚妄； 設立詭計的，被人恨惡。
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18愚蒙人得愚昧為產業； 通達人得知識為冠冕。
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19壞人俯伏在善人面前； 惡人俯伏在義人門口。
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20貧窮人連鄰舍也恨他； 富足人朋友最多。
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21藐視鄰舍的，這人有罪； 憐憫貧窮的，這人有福。
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22謀惡的，豈非走入迷途嗎？ 謀善的， 必得 慈愛和誠實。
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23諸般勤勞都有益處； 嘴上多言乃致窮乏。
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24智慧人的財為自己的冠冕； 愚妄人的愚昧終是愚昧。
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25作真見證的，救人性命； 吐出謊言的， 施行 詭詐。
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26敬畏耶和華的，大有倚靠； 他的兒女也有避難所。
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27敬畏耶和華就是生命的泉源， 可以使人離開死亡的網羅。
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28帝王榮耀在乎民多； 君王衰敗在乎民少。
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29不輕易發怒的，大有聰明； 性情暴躁的，大顯愚妄。
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30心中安靜是肉體的生命； 嫉妒是骨中的朽爛。
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31欺壓貧寒的，是辱沒造他的主； 憐憫窮乏的，乃是尊敬主。
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32惡人在所行的惡上必被推倒； 義人臨死，有所投靠。
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33智慧存在聰明人心中； 愚昧人心裏所存的，顯而易見。
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34公義使邦國高舉； 罪惡是人民的羞辱。
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35智慧的臣子蒙王恩惠； 貽羞的僕人遭其震怒。
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.