Proverbs 14
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Every wise woman buildeth her house; but the foolish plucketh it down with her hands.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2He that walketh in his uprightness feareth the LORD; but he that is perverse in his ways despiseth Him.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3In the mouth of the foolish is a rod of pride; but the lips of the wise shall preserve them.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Where no oxen are, the crib is clean; but much increase is by the strength of the ox.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5A faithful witness will not lie; but a false witness breatheth forth lies.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6A scorner seeketh wisdom, and findeth it not; but knowledge is easy unto him that hath discernment.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Go from the presence of a foolish man, for thou wilt not perceive the lips of knowledge.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8The wisdom of the prudent is to look well to his way; but the folly of fools is deceit.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Amends pleadeth for fools; but among the upright there is good will.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10The heart knoweth its own bitterness; and with its joy no stranger can intermeddle.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11The house of the wicked shall be overthrown; but the tent of the upright shall flourish.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Even in laughter the heart acheth; and the end of mirth is heaviness.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14The dissembler in heart shall have his fill from his own ways; and a good man shall be satisfied from himself.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15The thoughtless believeth every word; but the prudent man looketh well to his going.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16A wise man feareth, and departeth from evil; but the fool behaveth overbearingly, and is confident.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17He that is soon angry dealeth foolishly; and a man of wicked devices is hated.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18The thoughtless come into possession of folly; but the prudent are crowned with knowledge.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19The evil bow before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20The poor is hated even of his own neighbour; but the rich hath many friends.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21He that despiseth his neighbour sinneth; but he that is gracious unto the humble, happy is he.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Shall they not go astray that devise evil? But mercy and truth shall be for them that devise good.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23In all labour there is profit; but the talk of the lips tendeth only to penury.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24The crown of the wise is their riches; but the folly of fools remaineth folly.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25A true witness delivereth souls; but he that breatheth forth lies is all deceit.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26In the fear of the LORD a man hath strong confidence; and his children shall have a place of refuge.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27The fear of the LORD is a fountain of life, to depart from the snares of death.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28In the multitude of people is the king's glory; but in the want of people is the ruin of the prince.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29He that is slow to anger is of great understanding; but he that is hasty of spirit exalteth folly.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30A tranquil heart is the life of the flesh; but envy is the rottenness of the bones.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31He that oppresseth the poor blasphemeth his Maker; but he that is gracious unto the needy honoureth Him.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32The wicked is thrust down in his misfortune; but the righteous, even when he is brought to death, hath hope.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33In the heart of him that hath discernment wisdom resteth; but in the inward part of fools it maketh itself known.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Righteousness exalteth a nation; but sin is a reproach to any people.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35The king's favour is toward a servant that dealeth wisely; but his wrath striketh him that dealeth shamefully.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.