Proverbs 5
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My son, attend unto my wisdom; incline thine ear to my understanding;
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2That thou mayest preserve discretion, and that thy lips may keep knowledge.
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3For the lips of a strange woman drop honey, and her mouth is smoother than oil;
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
4But her end is bitter as wormwood, sharp as a two-edged sword.
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5Her feet go down to death; her steps take hold on the nether-world;
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
6Lest she should walk the even path of life, her ways wander, but she knoweth it not.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
7Now therefore, O ye children, hearken unto me, and depart not from the words of my mouth.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
8Remove thy way far from her, and come not nigh the door of her house;
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
9Lest thou give thy vigour unto others, and thy years unto the cruel;
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
10Lest strangers be filled with thy strength, and thy labours be in the house of an alien;
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
11And thou moan, when thine end cometh, when thy flesh and thy body are consumed,
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
12And say: 'How have I hated instruction, and my heart despised reproof;
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
13Neither have I hearkened to the voice of my teachers, nor inclined mine ear to them that instructed me!
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
14I was well nigh in all evil in the midst of the congregation and assembly.'
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
15Drink waters out of thine own cistern, and running waters out of thine own well.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
16Let thy springs be dispersed abroad, and courses of water in the streets.
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
17Let them be only thine own, and not strangers' with thee.
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
18Let thy fountain be blessed; and have joy of the wife of thy youth.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
19A lovely hind and a graceful doe, let her breasts satisfy thee at all times; with her love be thou ravished always.
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
20Why then wilt thou, my son, be ravished with a strange woman, and embrace the bosom of an alien?
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
21For the ways of man are before the eyes of the LORD, and He maketh even all his paths.
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
22His own iniquities shall ensnare the wicked, and he shall be holden with the cords of his sin.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
23He shall die for lack of instruction; and in the greatness of his folly he shall reel.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.