Proverbs 6
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My son, if thou art become surety for thy neighbour, if thou hast struck thy hands for a stranger —
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
2Thou art snared by the words of thy mouth, thou art caught by the words of thy mouth —
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
3Do this now, my son, and deliver thyself, seeing thou art come into the hand of thy neighbour; go, humble thyself, and urge thy neighbour.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
4Give not sleep to thine eyes, nor slumber to thine eyelids.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
5Deliver thyself as a gazelle from the hand of the hunter, and as a bird from the hand of the fowler.
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
6Go to the ant, thou sluggard; consider her ways, and be wise;
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
7Which having no chief, overseer, or ruler,
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
8Provideth her bread in the summer, and gatherest her food in the harvest.
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
9How long wilt thou sleep, O sluggard? When wilt thou arise out of thy sleep?
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
10'Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep' —
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
11So shall thy poverty come as a runner, and thy want as an armed man.
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
12A base person, a man of iniquity, is he that walketh with a froward mouth;
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
13That winketh with his eyes, that scrapeth with his feet, that pointeth with his fingers;
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
14Frowardness is in his heart, he deviseth evil continually; he soweth discord.
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
15Therefore shall his calamity come suddenly; on a sudden shall he be broken, and that without remedy.
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
16There are six things which the LORD hateth, yea, seven which are an abomination unto Him:
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
17Haughty eyes, a lying tongue, and hands that shed innocent blood;
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
18A heart that deviseth wicked thoughts, feet that are swift in running to evil;
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
19A false witness that breatheth out lies, and he that soweth discord among brethren.
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
20My son, keep the commandment of thy father, and forsake not the teaching of thy mother;
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
21Bind them continually upon thy heart, tie them about thy neck.
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
22When thou walkest, it shall lead thee, when thou liest down, it shall watch over thee; and when thou awakest, it shall talk with thee.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
23For the commandment is a lamp, and the teaching is light, and reproofs of instruction are the way of life;
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
24To keep thee from the evil woman, from the smoothness of the alien tongue.
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
25Lust not after her beauty in thy heart; neither let her captivate thee with her eyelids.
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
26For on account of a harlot a man is brought to a loaf of bread, but the adulteress hunteth for the precious life.
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
27Can a man take fire in his bosom, and his clothes not be burned?
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
28Or can one walk upon hot coals, and his feet not be scorched?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
29So he that goeth in to his neighbour's wife; whosoever toucheth her shall not go unpunished.
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
30Men do not despise a thief, if he steal to satisfy his soul when he is hungry;
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
31But if he be found, he must restore sevenfold, he must give all the substance of his house.
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
32He that committeth adultery with a woman lacketh understanding; he doeth it that would destroy his own soul.
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
33Wounds and dishonour shall he get, and his reproach shall not be wiped away.
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
34For jealousy is the rage of a man, and he will not spare in the day of vengeance.
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
35He will not regard any ransom; neither will he rest content, though thou givest many gifts.
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.