Proverbs 22
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A good name is rather to be chosen than great riches, and loving favour rather than silver and gold.
1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.
2The rich and the poor meet together — the LORD is the maker of them all.
2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.
3A prudent man seeth the evil, and hideth himself; but the thoughtless pass on, and are punished.
3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.
4The reward of humility is the fear of the LORD, even riches, and honour, and life.
4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.
5Thorns and snares are in the way of the froward; he that keepeth his soul holdeth himself far from them.
5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.
6Train up a child in the way he should go, and even when he is old, he will not depart from it.
6Настав на добру путь малого, — а й старим він не зверне з неї.
7The rich ruleth over the poor, and the borrower is servant to the lender.
7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.
8He that soweth iniquity shall reap vanity; and the rod of his wrath shall fail.
8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.
9He that hath a bountiful eye shall be blessed; for he giveth of his bread to the poor.
9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.
10Cast out the scorner, and contention will go out; yea, strife and shame will cease.
10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.
11He that loveth pureness of heart, that hath grace in his lips, the king shall be his friend.
11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.
12The eyes of the LORD preserve him that hath knowledge, but He overthroweth the words of the faithless man.
12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.
13The sluggard saith: 'There is a lion without; I shall be slain in the streets.'
13Лїнивий каже: „Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!‟
14The mouth of strange women is a deep pit: he that is abhorred of the LORD shall fall therein.
14Блудничині уста — глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.
15Foolishness is bound up in the heart of a child; but the rod of correction shall drive it far from him.
15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.
16One may oppress the poor, yet will their gain increase; one may give to the rich, yet will want come.
16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.
17Incline thine ear, and hear the words of the wise, and apply thy heart unto my knowledge.
17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;
18For it is a pleasant thing if thou keep them within thee; let them be established altogether upon thy lips.
18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.
19That thy trust may be in the LORD, I have made them known to thee this day, even to thee.
19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.
20Have not I written unto thee excellent things of counsels and knowledge;
20Чи я ж бо не писав тобі нераз — подаючи ради й науки,
21That I might make thee know the certainty of the words of truth, that thou mightest bring back words of truth to them that send thee?
21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?
22Rob not the weak, because he is weak, neither crush the poor in the gate;
22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах, —
23For the LORD will plead their cause, and despoil of life those that despoil them.
23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.
24Make no friendship with a man that is given to anger; and with a wrathful man thou shalt not go;
24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,
25Lest thou learn his ways, and get a snare to thy soul.
25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.
26Be thou not of them that strike hands, or of them that are sureties for debts;
26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;
27If thou hast not wherewith to pay, why should he take away thy bed from under thee?
27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?
28Remove not the ancient landmark, which thy fathers have set.
28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.
29Seest thou a man diligent in his business? he shall stand before kings; he shall not stand before mean men.
29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.