Proverbs 23
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When thou sittest to eat with a ruler, consider well him that is before thee;
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2And put a knife to thy throat, if thou be a man given to appetite.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3Be not desirous of his dainties; seeing they are deceitful food.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4Weary not thyself to be rich; cease from thine own wisdom.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5Wilt thou set thine eyes upon it? it is gone; for riches certainly make themselves wings, like an eagle that flieth toward heaven.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6Eat thou not the bread of him that hath an evil eye, neither desire thou his dainties;
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7For as one that hath reckoned within himself, so is he: 'Eat and drink', saith he to thee; but his heart is not with thee.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
8The morsel which thou hast eaten shalt thou vomit up, and lose thy sweet words.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9Speak not in the ears of a fool; for he will despise the wisdom of thy words.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10Remove not the ancient landmark; and enter not into the fields of the fatherless;
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11For their Redeemer is strong; He will plead their cause with thee.
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12Apply thy heart unto instruction, and thine ears to the words of knowledge.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
13Withhold not correction from the child; for though thou beat him with the rod, he will not die.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
14Thou beatest him with the rod, and wilt deliver his soul from the nether-world.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15My son, if thy heart be wise, my heart will be glad, even mine;
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16Yea, my reins will rejoice, when thy lips speak right things.
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17Let not thy heart envy sinners, but be in the fear of the LORD all the day;
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18For surely there is a future; and thy hope shall not be cut off.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19Hear thou, my son, and be wise, and guide thy heart in the way.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20Be not among winebibbers; among gluttonous eaters of flesh;
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
21For the drunkard and the glutton shall come to poverty; and drowsiness shall clothe a man with rags.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22Hearken unto thy father that begot thee, and despise not thy mother when she is old.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23Buy the truth, and sell it not; also wisdom, and instruction, and understanding.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24The father of the righteous will greatly rejoice; and he that begetteth a wise child will have joy of him.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25Let thy father and thy mother be glad, and let her that bore thee rejoice.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26My son, give me thy heart, and let thine eyes observe my ways.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27For a harlot is a deep ditch; and an alien woman is a narrow pit.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
28She also lieth in wait as a robber, and increaseth the faithless among men.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29Who crieth: 'Woe'? who: 'Alas'? who hath contentions? who hath raving? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30They that tarry long at the wine; they that go to try mixed wine.
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31Look not thou upon the wine when it is red, when it giveth its colour in the cup, when it glideth down smoothly;
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32At the last it biteth like a serpent, and stingeth like a basilisk.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33Thine eyes shall behold strange things, and thy heart shall utter confused things.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34Yea, thou shalt be as he that lieth down in the midst of the sea, or as he that lieth upon the top of a mast.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35'They have struck me, and I felt it not, they have beaten me, and I knew it not; when shall I awake? I will seek it yet again.'
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.