Proverbiorum 23
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Quando sederis ut comedas cum principe, diligenter attende quæ apposita sunt ante faciem tuam.
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2Et statue cultrum in gutture tuo: si tamen habes in potestate animam tuam.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3Ne desideres de cibis ejus, in quo est panis mendacii.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4Noli laborare ut diteris, sed prudentiæ tuæ pone modum.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5Ne erigas oculos tuos ad opes quas non potes habere, quia facient sibi pennas quasi aquilæ, et volabunt in cælum.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6Ne comedas cum homine invido, et ne desideres cibos ejus:
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7quoniam in similitudinem arioli et conjectoris æstimat quod ignorat. Comede et bibe, dicet tibi; et mens ejus non est tecum.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
8Cibos quos comederas evomes, et perdes pulchros sermones tuos.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9In auribus insipientium ne loquaris, qui despicient doctrinam eloquii tui.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10Ne attingas parvulorum terminos, et agrum pupillorum ne introëas:
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11propinquus enim illorum fortis est, et ipse judicabit contra te causam illorum.]
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12[Ingrediatur ad doctrinam cor tuum, et aures tuæ ad verba scientiæ.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
13Noli subtrahere a puero disciplinam: si enim percusseris eum virga, non morietur.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
14Tu virga percuties eum, et animam ejus de inferno liberabis.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15Fili mi, si sapiens fuerit animus tuus, gaudebit tecum cor meum:
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16et exsultabunt renes mei, cum locuta fuerint rectum labia tua.
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17Non æmuletur cor tuum peccatores, sed in timore Domini esto tota die:
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18quia habebis spem in novissimo, et præstolatio tua non auferetur.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19Audi, fili mi, et esto sapiens, et dirige in via animum tuum.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20Noli esse in conviviis potatorum, nec in comessationibus eorum qui carnes ad vescendum conferunt:
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
21quia vacantes potibus et dantes symbola consumentur, et vestietur pannis dormitatio.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22Audi patrem tuum, qui genuit te, et ne contemnas cum senuerit mater tua.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23Veritatem eme, et noli vendere sapientiam, et doctrinam, et intelligentiam.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24Exsultat gaudio pater justi; qui sapientem genuit, lætabitur in eo.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25Gaudeat pater tuus et mater tua, et exsultet quæ genuit te.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26Præbe, fili mi, cor tuum mihi, et oculi tui vias meas custodiant.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27Fovea enim profunda est meretrix, et puteus angustus aliena.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
28Insidiatur in via quasi latro, et quos incautos viderit, interficiet.]
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29[Cui væ? cujus patri væ? cui rixæ? cui foveæ? cui sine causa vulnera? cui suffusio oculorum?
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30nonne his qui commorantur in vino, et student calicibus epotandis?
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31Ne intuearis vinum quando flavescit, cum splenduerit in vitro color ejus: ingreditur blande,
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32sed in novissimo mordebit ut coluber, et sicut regulus venena diffundet.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33Oculi tui videbunt extraneas, et cor tuum loquetur perversa.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34Et eris sicut dormiens in medio mari, et quasi sopitus gubernator, amisso clavo.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35Et dices: Verberaverunt me, sed non dolui; traxerunt me, et ego non sensi. Quando evigilabo, et rursus vina reperiam?]
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.