Proverbiorum 18
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Occasiones quærit qui vult recedere ab amico: omni tempore erit exprobrabilis.
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
2Non recipit stultus verba prudentiæ, nisi ea dixeris quæ versantur in corde ejus.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
3Impius, cum in profundum venerit peccatorum, contemnit; sed sequitur eum ignominia et opprobrium.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
4Aqua profunda verba ex ore viri, et torrens redundans fons sapientiæ.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
5Accipere personam impii non est bonum, ut declines a veritate judicii.]
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
6[Labia stulti miscent se rixis, et os ejus jurgia provocat.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
7Os stulti contritio ejus, et labia ipsius ruina animæ ejus.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
8Verba bilinguis quasi simplicia, et ipsa perveniunt usque ad interiora ventris. Pigrum dejicit timor; animæ autem effeminatorum esurient.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
9Qui mollis et dissolutus est in opere suo frater est sua opera dissipantis.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
10Turris fortissima nomen Domini; ad ipsum currit justus, et exaltabitur.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
11Substantia divitis urbs roboris ejus, et quasi murus validus circumdans eum.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
12Antequam conteratur, exaltatur cor hominis, et antequam glorificetur, humiliatur.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
13Qui prius respondet quam audiat, stultum se esse demonstrat, et confusione dignum.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
14Spiritus viri sustentat imbecillitatem suam; spiritum vero ad irascendum facilem quis poterit sustinere?
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
15Cor prudens possidebit scientiam, et auris sapientium quærit doctrinam.]
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
16[Donum hominis dilatat viam ejus, et ante principes spatium ei facit.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
17Justus prior est accusator sui: venit amicus ejus, et investigabit eum.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
18Contradictiones comprimit sors, et inter potentes quoque dijudicat.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
19Frater qui adjuvatur a fratre quasi civitas firma, et judicia quasi vectes urbium.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
20De fructu oris viri replebitur venter ejus, et genimina labiorum ipsius saturabunt eum.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
21Mors et vita in manu linguæ; qui diligunt eam comedent fructus ejus.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
22Qui invenit mulierem bonam invenit bonum, et hauriet jucunditatem a Domino. Qui expellit mulierem bonam expellit bonum; qui autem tenet adulteram stultus est et impius.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
23Cum obsecrationibus loquetur pauper, et dives effabitur rigide.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
24Vir amabilis ad societatem magis amicus erit quam frater.]
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.