Proverbiorum 8
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Numquid non sapientia clamitat, et prudentia dat vocem suam?
1Чи ж премудрість не покликує, чи розум не знїмає свій голос?
2In summis excelsisque verticibus supra viam, in mediis semitis stans,
2Вона стає на високих місцях, при дорозї, та на роздорожжях;
3juxta portas civitatis, in ipsis foribus loquitur, dicens:
3Вона кличе коло воріт при ввіходї в місто, коло ввіходу в самі двері:
4O viri, ad vos clamito, et vox mea ad filios hominum.
4Люде, се до вас я покликую, до синів чоловічих мій голос!
5Intelligite, parvuli, astutiam, et insipientes, animadvertite.
5Навчайтесь, нерозумні, мудростї, і ви, глупі — розуму!
6Audite, quoniam de rebus magnis locutura sum, et aperientur labia mea ut recta prædicent.
6Слухайте, бо я про важне говорити буду, й сама се правда, що уста мої виповідають.
7Veritatem meditabitur guttur meum, et labia mea detestabuntur impium.
7Бо саму правду говорить язик мій, а все, що безбожне, — гидота устам моїм.
8Justi sunt omnes sermones mei: non est in eis pravum quid, neque perversum;
8Всї слова уст моїх справедливі; нема в них облуду анї омани.
9recti sunt intelligentibus, et æqui invenientibus scientiam.
9Всї вони ясні тому, хто має розум, і справедливі для тих, що знання набули.
10Accipite disciplinam meam, et non pecuniam; doctrinam magis quam aurum eligite:
10Прийміть мою науку над срібло раднїще, знаннє моє ви цїнуйте над золото щире;
11melior est enim sapientia cunctis pretiosissimis, et omne desiderabile ei non potest comparari.]
11Мудрість бо над перли дорожша, й нїчо, що можна бажати, з нею не зрівняєсь.
12[Ego sapientia, habito in consilio, et eruditis intersum cogitationibus.
12Я, премудрість, пробуваю з розумом і шукаю розважливого знання.
13Timor Domini odit malum: arrogantiam, et superbiam, et viam pravam, et os bilingue, detestor.
13Страх Господень — значить ненавидїти зло; гордощі, високомірність, зла путь і двоязичні уста менї ненависні.
14Meum est consilium et æquitas; mea est prudentia, mea est fortitudo.
14В мене рада й правда, я — розум, у мене сила.
15Per me reges regnant, et legum conditores justa decernunt;
15Мною й царі царюють і праводавцї встановляють справедливість;
16per me principes imperant, et potentes decernunt justitiam.
16Мною правлять князї й вельможні, та всї суддї землї.
17Ego diligentes me diligo, et qui mane vigilant ad me, invenient me.
17Люблю я тих, що мене люблять, і хто мене шукає, той знайде мене.
18Mecum sunt divitiæ et gloria, opes superbæ et justitia.
18І богацтво й слава в мене, всї блага неминущі й справедливість;
19Melior est enim fructus meus auro et lapide pretioso, et genimina me argento electo.
19Плоди мої лучші золота — золота найчистїйшого, а хісна з мене більше, як із найдобірнїйшого срібла.
20In viis justitiæ ambulo, in medio semitarum judicii:
20Я ходжу шляхами правди, правосуду стежками,
21ut ditem diligentes me, et thesauros eorum repleam.]
21Щоб подати тим, хто мене любить, справдешнє добро, й скарбівнї їх я наповнюю.
22[Dominus possedit me in initio viarum suarum antequam quidquam faceret a principio.
22Господь мав мене перед розпочатком путей своїх, перш нїж що сотворив, з правіків;
23Ab æterno ordinata sum, et ex antiquis antequam terra fieret.
23Од вічностї мене він помазав, від почину, перед настаннєм землї.
24Nondum erant abyssi, et ego jam concepta eram: necdum fontes aquarum eruperant,
24Я родилась, як ще не було безодень, як ще нїде джерела водою не дзюрчали.
25necdum montes gravi mole constiterant: ante colles ego parturiebar.
25Родилась, як ще з землї не воздвиглись гори, перше нїж горби постали;
26Adhuc terram non fecerat, et flumina, et cardines orbis terræ.
26Як іще він не сотворив нї землї, нї степу, нї грудок тих, що з них злїпивсь круг земний.
27Quando præparabat cælos, aderam; quando certa lege et gyro vallabat abyssos;
27Як розпростирав він небо, була я там. Як він закруглював кружало безоднї,
28quando æthera firmabat sursum, et librabat fontes aquarum;
28Як хмари в горі згущав, як замикав джерела безоднї (надземної),
29quando circumdabat mari terminum suum, et legem ponebat aquis, ne transirent fines suos; quando appendebat fundamenta terræ:
29Як давав морю приказ, щоб води не переступали гряниць його, як він підвалини землї закладав, —
30cum eo eram, cuncta componens. Et delectabar per singulos dies, ludens coram eo omni tempore,
30Тодї була я при йому строїтелькою, й була його радістю день за днем, веселячись перед ним увесь час,
31ludens in orbe terrarum; et deliciæ meæ esse cum filiis hominum.
31Веселячись на земному крузї його, радість же моя була — дїти людські.
32Nunc ergo, filii, audite me: beati qui custodiunt vias meas.
32Проте ж, дїти, слухайте мене; й благословенні ті, хто стежок моїх пильнує.
33Audite disciplinam, et estote sapientes, et nolite abjicere eam.
33Слухайте науки, й будьте мудрі, та й не одступайте від неї.
34Beatus homo qui audit me, et qui vigilat ad fores meas quotidie, et observat ad postes ostii mei.
34Блажен, хто слухає мене, й невсипущо перебуває день-у-день у воріт моїх, та стоїть на сторожі під дверима в мене!
35Qui me invenerit, inveniet vitam, et hauriet salutem a Domino.
35Бо хто знайшов мене, знайшов життє, й одержить ласку від Господа;
36Qui autem in me peccaverit, lædet animam suam; omnes qui me oderunt diligunt mortem.]
36Хто ж грішить проти мене, душі своїй той шкодить: всї, що цураються мене, люблять смерть.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.