Proverbiorum 11
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Statera dolosa abominatio est apud Dominum, et pondus æquum voluntas ejus.
1Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому.
2Ubi fuerit superbia, ibi erit et contumelia; ubi autem est humilitas, ibi et sapientia.
2За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість.
3Simplicitas justorum diriget eos, et supplantatio perversorum vastabit illos.
3Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість.
4Non proderunt divitiæ in die ultionis; justitia autem liberabit a morte.
4Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї.
5Justitia simplicis diriget viam ejus, et in impietate sua corruet impius.
5Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине.
6Justitia rectorum liberabit eos, et in insidiis suis capientur iniqui.
6Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність.
7Mortuo homine impio, nulla erit ultra spes, et exspectatio sollicitorum peribit.
7Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне.
8Justus de angustia liberatus est, et tradetur impius pro eo.]
8Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник.
9[Simulator ore decipit amicum suum; justi autem liberabuntur scientia.
9Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю.
10In bonis justorum exsultabit civitas, et in perditione impiorum erit laudatio.
10Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі.
11Benedictione justorum exaltabitur civitas, et ore impiorum subvertetur.
11Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає.
12Qui despicit amicum suum indigens corde est; vir autem prudens tacebit.
12Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить.
13Qui ambulat fraudulenter, revelat arcana; qui autem fidelis est animi, celat amici commissum.
13Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу.
14Ubi non est gubernator, populus corruet; salus autem, ubi multa consilia.
14Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре.
15Affligetur malo qui fidem facit pro extraneo; qui autem cavet laqueos securus erit.
15Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен.
16Mulier gratiosa inveniet gloriam, et robusti habebunt divitias.]
16Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва.
17[Benefacit animæ suæ vir misericors; qui autem crudelis est, etiam propinquos abjicit.
17Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє.
18Impius facit opus instabile, seminanti autem justitiam merces fidelis.
18Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода.
19Clementia præparat vitam, et sectatio malorum mortem.
19Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї.
20Abominabile Domino cor pravum, et voluntas ejus in iis qui simpliciter ambulant.
20Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить.
21Manus in manu non erit innocens malus; semen autem justorum salvabitur.
21Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований.
22Circulus aureus in naribus suis, mulier pulchra et fatua.
22Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної.
23Desiderium justorum omne bonum est; præstolatio impiorum furor.
23Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв.
24Alii dividunt propria, et ditiores fiunt; alii rapiunt non sua, et semper in egestate sunt.
24Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає.
25Anima quæ benedicit impinguabitur, et qui inebriat, ipse quoque inebriabitur.
25Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде.
26Qui abscondit frumenta maledicetur in populis; benedictio autem super caput vendentium.
26Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє.
27Bene consurgit diluculo qui quærit bona; qui autem investigator malorum est, opprimetur ab eis.
27Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить.
28Qui confidit in divitiis suis corruet: justi autem quasi virens folium germinabunt.
28Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють.
29Qui conturbat domum suam possidebit ventos, et qui stultus est serviet sapienti.
29Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого.
30Fructus justi lignum vitæ, et qui suscipit animas sapiens est.
30Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця.
31Si justus in terra recipit, quanto magis impius et peccator !]
31Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.