Proverbiorum 7
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Fili mi, custodi sermones meos, et præcepta mea reconde tibi. Fili,
1Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
2serva mandata mea, et vives; et legem meam quasi pupillam oculi tui:
2Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
3liga eam in digitis tuis, scribe illam in tabulis cordis tui.
3Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
4Dic sapientiæ: Soror mea es, et prudentiam voca amicam tuam:
4Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
5ut custodiant te a muliere extranea, et ab aliena quæ verba sua dulcia facit.
5Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
6De fenestra enim domus meæ per cancellos prospexi,
6Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
7et video parvulos; considero vecordem juvenem,
7Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
8qui transit per plateam juxta angulum et prope viam domus illius graditur:
8Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
9in obscuro, advesperascente die, in noctis tenebris et caligine.
9В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
10Et ecce occurrit illi mulier ornatu meretricio, præparata ad capiendas animas: garrula et vaga,
10І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
11quietis impatiens, nec valens in domo consistere pedibus suis;
11Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
12nunc foris, nunc in plateis, nunc juxta angulos insidians.
12То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
13Apprehensumque deosculatur juvenem, et procaci vultu blanditur, dicens:
13От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
14Victimas pro salute vovi; hodie reddidi vota mea:
14В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
15idcirco egressa sum in occursum tuum, desiderans te videre, et reperi.
15Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
16Intexui funibus lectulum meum; stravi tapetibus pictis ex Ægypto:
16Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
17aspersi cubile meum myrrha, et aloë, et cinnamomo.
17Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
18Veni, inebriemur uberibus, et fruamur cupitis amplexibus donec illucescat dies.
18Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
19Non est enim vir in domo sua: abiit via longissima:
19Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
20sacculum pecuniæ secum tulit; in die plenæ lunæ reversurus est in domum suam.
20Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
21Irretivit eum multis sermonibus, et blanditiis labiorum protraxit illum.
21Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
22Statim eam sequitur quasi bos ductus ad victimam, et quasi agnus lasciviens, et ignorans quod ad vincula stultus trahatur:
22Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
23donec transfigat sagitta jecur ejus, velut si avis festinet ad laqueum, et nescit quod de periculo animæ illius agitur.
23Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
24Nunc ergo, fili mi, audi me, et attende verbis oris mei.
24Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
25Ne abstrahatur in viis illius mens tua, neque decipiaris semitis ejus;
25Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
26multos enim vulneratos dejecit, et fortissimi quique interfecti sunt ab ea.
26Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
27Viæ inferi domus ejus, penetrantes in interiora mortis.]
27Дом її — се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.