Proverbiorum 28
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Fugit impius nemine persequente; justus autem, quasi leo confidens, absque terrore erit.
1Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
2Propter peccata terræ multi principes ejus; et propter hominis sapientiam, et horum scientiam quæ dicuntur, vita ducis longior erit.
2Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен.
3Vir pauper calumnians pauperes similis est imbri vehementi in quo paratur fames.]
3Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
4[Qui derelinquunt legem laudant impium; qui custodiunt, succenduntur contra eum.
4Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
5Viri mali non cogitant judicium; qui autem inquirunt Dominum animadvertunt omnia.
5Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
6Melior est pauper ambulans in simplicitate sua quam dives in pravis itineribus.
6Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
7Qui custodit legem filius sapiens est; qui autem comessatores pascit confundit patrem suum.
7Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
8Qui coacervat divitias usuris et fœnore, liberali in pauperes congregat eas.
8Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
9Qui declinat aures suas ne audiat legem, oratio ejus erit execrabilis.
9Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота.
10Qui decipit justos in via mala, in interitu suo corruet, et simplices possidebunt bona ejus.
10Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
11Sapiens sibi videtur vir dives; pauper autem prudens scrutabitur eum.
11Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
12In exsultatione justorum multa gloria est; regnantibus impiis, ruinæ hominum.
12Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
13Qui abscondit scelera sua non dirigetur; qui autem confessus fuerit et reliquerit ea, misericordiam consequetur.
13Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
14Beatus homo qui semper est pavidus; qui vero mentis est duræ corruet in malum.
14Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
15Leo rugiens et ursus esuriens, princeps impius super populum pauperem.
15Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
16Dux indigens prudentia multos opprimet per calumniam; qui autem odit avaritiam, longi fient dies ejus.
16Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає.
17Hominem qui calumniatur animæ sanguinem, si usque ad lacum fugerit, nemo sustinet.
17Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
18Qui ambulat simpliciter salvus erit; qui perversis graditur viis concidet semel.
18Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
19Qui operatur terram suam satiabitur panibus; qui autem sectatur otium replebitur egestate.]
19Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
20[Vir fidelis multum laudabitur; qui autem festinat ditari non erit innocens.
20Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
21Qui cognoscit in judicio faciem non bene facit; iste et pro buccella panis deserit veritatem.
21Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
22Vir qui festinat ditari, et aliis invidet, ignorat quod egestas superveniet ei.
22Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
23Qui corripit hominem gratiam postea inveniet apud eum, magis quam ille qui per linguæ blandimenta decipit.
23Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
24Qui subtrahit aliquid a patre suo et a matre, et dicit hoc non esse peccatum, particeps homicidæ est.
24Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника.
25Qui se jactat et dilatat, jurgia concitat; qui vero sperat in Domino sanabitur.
25Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде.
26Qui confidit in corde suo stultus est; qui autem graditur sapienter, ipse salvabitur.
26Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого.
27Qui dat pauperi non indigebit; qui despicit deprecantem sustinebit penuriam.
27Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
28Cum surrexerint impii, abscondentur homines; cum illi perierint, multiplicabuntur justi.]
28Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.