ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ 28
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΦΕΥΓΕΙ ἀσεβὴς μηδενὸς διώκοντος, δίκαιος δὲ ὥσπερ λέων πέποιθε.
1Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев.
2δι᾿ ἁμαρτίας ἀσεβῶν κρίσεις ἐγείρονται, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος κατασβέσει αὐτάς.
2Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен.
3ἀνδρεῖος ἐν ἀσεβείαις συκοφαντεῖ πτωχούς. ὥσπερ ὑετὸς λάβρος καὶ ἀνωφελής,
3Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває.
4οὕτως οἱ ἐγκαταλείποντες τὸν νόμον ἐγκωμιάζουν ἀσέβειαν, οἱ δὲ ἀγαπῶντες τὸν νόμον περιβάλλουσιν ἑαυτοῖς τεῖχος.
4Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають.
5ἄνδρες κακοὶ οὐ νοήσουσι κρίμα, οἱ δὲ ζητοῦντες τὸν Κύριον συνήσουσιν ἐν παντί.
5Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен.
6κρείσσων πτωχὸς πορευόμενος ἐν ἀληθείᾳ, πλουσίου ψευδοῦς.
6Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає.
7φυλάσσει νόμον υἱὸς συνετός, ὃς δὲ ποιμαίνει ἀσωτίαν ἀτιμάζει πατέρα.
7Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш.
8ὁ πληθύνων τὸν πλοῦτον αὐτοῦ μετὰ τόκων καὶ πλεονασμῶν, τῷ ἐλεῶντι πτωχοὺς συνάγει αὐτόν.
8Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим.
9ὁ ἐκκλίνων τὸ οὖς αὐτοῦ μὴ εἰσακοῦσαι νόμου, καὶ αὐτὸς τὴν προσευχὴν αὐτοῦ ἐβδέλυκται.
9Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота.
10ὃς πλανᾷ εὐθεῖς ἐν ὁδῷ κακῇ, εἰς διαφθορὰν αὐτὸς ἐμπεσεῖται· οἱ δὲ ἄνομοι διελεύσονται ἀγαθά, καὶ οὐκ εἰσελεύσονται εἰς αὐτά.
10Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде.
11σοφὸς παρ᾿ ἑαυτῷ ἀνὴρ πλούσιος, πένης δὲ νοήμων καταγνώσεται αὐτοῦ.
11Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить.
12διὰ βοήθειαν δικαίων πολλὴν γίνεται δόξα, ἐν δὲ τόποις ἀσεβῶν ἁλίσκονται ἄνθρωποι.
12Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде.
13ὁ ἐπικαλύπτων ἀσέβειαν ἑαυτοῦ οὐκ εὐοδωθήσεται, ὁ δὲ ἐξηγούμενος ἐλέγχους ἀγαπηθήσεται.
13Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить.
14μακάριος ἀνήρ, ὃς καταπτήσσει πάντα δι᾿ εὐλάβειαν, ὁ δὲ σκληρὸς τὴν καρδίαν ἐμπεσεῖται κακοῖς.
14Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде.
15λέων πεινῶν καὶ λύκος διψῶν, ὃς τυραννεῖ, πτωχὸς ὤν, ἔθνους πενιχροῦ.
15Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї.
16βασιλεὺς ἐνδεὴς προσόδων μέγας συκοφάντης, ὁ δὲ μισῶν ἀδικίαν μακρὸν χρόνον ζήσεται.
16Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає.
17ἄνδρα τὸν ἐν αἰτίᾳ φόνου ὁ ἐγγυώμενος, φυγὰς ἔσται καὶ οὐκ ἐν ἀσφαλείᾳ. 17α παίδευε υἱὸν καὶ ἀγαπήσει σε, καὶ δώσει κόσμον τῇ σῆ ψυχῇ· οὐ μὴ ὑπακούσει ἔθνει παρανόμῳ.
17Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить.
18ὁ πορευόμενος δικαίως βεβοήθηται, ὁ δὲ σκολιαῖς ὁδοῖς πορευόμενος ἐμπλακήσεται.
18Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде.
19ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν πλησθήσεται ἄρτων, ὁ δὲ διώκων σχολὴν πλησθήσεται πενίας.
19Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї.
20ἀνὴρ ἀξιόπιστος πολλὰ εὐλογηθήσεται, ὁ δὲ κακὸς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται.
20Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари.
21ὃς οὐκ αἰσχύνεται πρόσωπα δικαίων, οὐκ ἀγαθός· ὁ τοιοῦτος ψωμοῦ ἄρτου ἀποδώσεται ἄνδρα.
21Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди.
22σπεύδει πλουτεῖν ἀνὴρ βάσκανος, καὶ οὐκ οἶδεν ὅτι ἐλεήμων κρατήσει αὐτοῦ.
22Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї.
23ὁ ἐλέγχων ἀνθρώπου ὁδοὺς χάριτας ἕξει μᾶλλον τοῦ γλωσσοχαριτοῦντος.
23Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком.
24ὃς ἀποβάλλεται πατέρα ἢ μητέρα, καὶ δοκεῖ μὴ ἁμαρτάνειν, οὗτος κοινωνός ἐστιν ἀνδρὸς ἀσεβοῦς.
24Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника.
25ἄπιστος ἀνὴρ κρίνει εἰκῆ, ὃς δὲ πέποιθεν ἐπὶ Κύριον ἐν ἐπιμελείᾳ ἔσται.
25Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде.
26ὃς πέποιθε θρασείᾳ καρδίᾳ, ὁ τοιοῦτος ἄφρων· ὃς δὲ πορεύεται σοφίᾳ σωθήσεται.
26Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого.
27ὃς δίδωσι πτωχοῖς, οὐκ ἐνδεηθήσεται, ὃς δὲ ἀποστρέφει τὸν ὀφθαλμὸν αὐτοῦ, ἐν πολλῇ ἀπορίᾳ ἔσται.
27Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають.
28ἐν τόποις ἀσεβῶν στένουσι δίκαιοι, ἐν δὲ τῇ ἐκείνων ἀπωλείᾳ πληθυνθήσονται δίκαιοι.
28Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.