ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ 21
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΩΣΠΕΡ ὁρμὴ ὕδατος, οὕτως καρδία βασιλέως ἐν χειρὶ Θεοῦ· οὗ ἐὰν θέλων νεύσῃ, ἐκεῖ ἔκλινεν αὐτήν.
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
2πᾶς ἀνὴρ φαίνεται ἑαυτῷ δίκαιος, κατευθύνει δὲ καρδίας Κύριος.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
3ποιεῖν δίκαια καὶ ἀληθεύειν ἀρεστὰ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θυσιῶν αἷμα.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
4μεγαλόφρων ἐν ὕβρει θρασυκάρδιος, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτία.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
no verse 5 in this text
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
6ὁ ἐνεργῶν θησαυρίσματα γλώσσῃ ψευδεῖ μάταια διώκει καὶ ἔρχεται ἐπὶ παγίδας θανάτου.
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
7ὄλεθρος ἀσεβέσιν ἐπιξενωθήσεται, οὐ γὰρ βούλονται πράσσειν τὰ δίκαια.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
8πρὸς τοὺς σκολιοὺς σκολιὰς ὁδοὺς ἀποστέλλει ὁ Θεός, ἁγνὰ γὰρ καὶ ὀρθὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. 9κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας ὑπαίθρου ἢ ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
no verse 9 in this text
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ᾿ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11ζημιουμένου ἀκολάστου πανουργότερος γίνεται ὁ ἄκακος, συνίων δὲ σοφὸς δέξεται γνῶσιν.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς.
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13ὃς φράσσει τὰ ὧτα αὐτοῦ τοῦ μὴ ἐπακοῦσαι ἀσθενοῦς, καὶ αὐτὸς ἐπικαλέσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ εἰσακούων.
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14δόσις λάθριος ἀνατρέπει ὀργάς, δώρων δὲ ὁ φειδόμενος θυμὸν ἐγείρει ἰσχυρόν.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
15εὐφροσύνη δικαίων ποιεῖν κρίμα, ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
16ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσεται.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17ἀνὴρ ἐνδεὴς ἀγαπᾷ εὐφροσύνην, φιλῶν οἶνον καὶ ἔλαιον εἰς πλοῦτον·
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
18περικάθαρμα δὲ δικαίου ἄνομος.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
19κρεῖσσον οἰκεῖν ἐν γῇ ἐρήμῳ ἢ μετὰ γυναικὸς μαχίμου καὶ γλωσσώδους καὶ ὀργίλου.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20θησαυρὸς ἐπιθυμητὸς ἀναπαύσεται ἐπὶ στόματος σοφοῦ, ἄφρονες δὲ ἄνδρες καταπίονται αὐτόν.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21ὁδὸς δικαιοσύνης καὶ ἐλεημοσύνης εὑρήσει ζωὴν καὶ δόξαν.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22πόλεις ὀχυρὰς ἐπέβη σοφὸς καὶ καθεῖλε τὸ ὀχύρωμα, ἐφ᾿ ᾧ ἐπεποίθεισαν οἱ ἀσεβεῖς.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
23ὃς φυλάσσει τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ τὴν γλῶσσαν, διατηρεῖ ἐκ θλίψεως τὴν ψυχὴν αὐτοῦ.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
24θρασὺς καὶ αὐθάδης καὶ ἀλαζὼν λοιμὸς καλεῖται, ὃς δὲ μνησικακεῖ, παράνομος.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
25ἐπιθυμίαι ὀκνηρὸν ἀποκτείνουσιν, οὐ γὰρ προαιροῦνται αἱ χεῖρες αὐτοῦ ποιεῖν τι.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
26ἀσεβὴς ἐπιθυμεῖ ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπιθυμίας κακάς, ὁ δὲ δίκαιος ἐλεᾷ καὶ οἰκτείρει ἀφειδῶς.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
27θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα Κυρίῳ, καὶ γὰρ παρανόμως προσφέρουσιν αὐτάς.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
28μάρτυς ψευδὴς ἀπολεῖται, ἀνὴρ δὲ ὑπήκοος φυλασσόμενος λαλήσει.
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
29ἀσεβὴς ἀνὴρ ἀναιδῶς ὑφίσταται προσώπῳ, ὁ δὲ εὐθὴς αὐτὸς συνίει τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
30οὐκ ἔστι σοφία, οὐκ ἔστιν ἀνδρεία, οὐκ ἔστι βουλὴ πρὸς τὸν ἀσεβῆ.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
31ἵππος ἑτοιμάζεται εἰς ἡμέραν πολέμου, παρὰ δὲ Κυρίου ἡ βοήθεια.
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.