ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ 20
Septuagint (Greek Old Testament), second editionOriginal language
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ΑΚΟΛΑΣΤΟΝ οἶνος καὶ ὑβριστικὸν μέθη, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
2οὐ διαφέρει ἀπειλὴ βασιλέως θυμοῦ λέοντος, ὁ δὲ παροξύνων αὐτὸν ἁμαρτάνει εἰς τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3δόξα ἀνδρὶ ἀποστρέφεσθαι λοιδορίας, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4ὀνειδιζόμενος ὀκνηρὸς οὐκ αἰσχύνεται, ὡσαύτως καὶ ὁ δανειζόμενος σῖτον ἐν ἀμήτῳ.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
5ὕδωρ βαθὺ βουλὴ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἐξαντλήσει αὐτήν.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6μέγα ἄνθρωπος καὶ τίμιον ἀνὴρ ἐλεήμων, ἄνδρα δὲ πιστὸν ἔργον εὑρεῖν.
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7ὃς ἀναστρέφεται ἄμωμος ἐν δικαιοσύνῃ, μακαρίους τοὺς παῖδας αὐτοῦ καταλείψει.
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8ὅταν βασιλεὺς δίκαιος καθίσῃ ἐπὶ θρόνου, οὐκ ἐναντιοῦται ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ πᾶν πονηρόν.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9τίς καυχήσεται ἁγνὴν ἔχειν τὴν καρδίαν; ἢ τίς παρρησιάσεται καθαρὸς εἶναι ἀπὸ ἁμαρτιῶν;
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
10στάθμιον μέγα καὶ μικρὸν καὶ μέτρα δισσά, ἀκάθαρτα ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀμφότερα καὶ ὁ ποιῶν αὐτά.
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
11ἐν τοῖς ἐπιτηδεύμασιν αὐτοῦ συμποδισθήσεται νεανίσκος μετὰ ὁσίου, καὶ εὐθεῖα ἡ ὁδὸς αὐτοῦ.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12οὖς ἀκούει καὶ ὀφθαλμὸς ὁρᾷ· Κυρίου ἔργα καὶ ἀμφότερα.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
13μὴ ἀγάπα καταλαλεῖν, ἵνα μὴ ἐξαρθῇς· διάνοιξον τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἐμπλήσθητι ἄρτων.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
no verse 14 in this text
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
no verse 15 in this text
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
no verse 16 in this text
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
no verse 17 in this text
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
no verse 18 in this text
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
no verse 19 in this text
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20κακολογοῦντος πατέρα ἢ μητέρα σβεσθήσεται λαμπτήρ, αἱ δὲ κόραι τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ ὄψονται σκότος.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21μερὶς ἐπισπουδαζομένη ἐν πρώτοις, ἐν τοῖς τελευταίοις οὐκ εὐλογηθήσεται.
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22μὴ εἴπῃς· τίσομαι τὸν ἐχθρόν, ἀλλ᾿ ὑπόμεινον τὸν Κύριον, ἵνα σοι βοηθήσῃ.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
23βδέλυγμα Κυρίῳ δισσὸν στάθμιον, καὶ ζυγὸς δόλιος οὐ καλὸν ἐνώπιον αὐτοῦ.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
24παρὰ Κυρίου εὐθύνεται τὰ διαβήματα ἀνδρί, θνητὸς δὲ πῶς ἂν νοήσαι τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ;
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
25παγὶς ἀνδρὶ ταχύ τι τῶν ἰδίων ἁγιάσαι, μετὰ γὰρ τὸ εὔξασθαι μετανοεῖν γίνεται.
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
26λικμήτωρ ἀσεβῶν βασιλεὺς σοφός, καὶ ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς τροχόν.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27φῶς Κυρίου πνοὴ ἀνθρώπων, ὃς ἐρευνᾷ ταμιεῖα κοιλίας.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28ἐλεημοσύνη καὶ ἀλήθεια φυλακὴ βασιλεῖ, καὶ περικυκλώσουσιν ἐν δικαιοσύνῃ τὸν θρόνον αὐτοῦ.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29κόσμος νεανίαις σοφία, δόξα δὲ πρεσβυτέρων πολιαί.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
30ὑπώπια καὶ συντρίμματα συναντᾷ κακοῖς, πληγαὶ δὲ εἰς ταμιεῖα κοιλίας.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.