Proverbs 20
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Wine is a mocker, strong drink is riotous; and whosoever reeleth thereby is not wise.
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
2The terror of a king is as the roaring of a lion: he that provoketh him to anger forfeiteth his life.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3It is an honour for a man to keep aloof from strife; but every fool will be snarling.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4The sluggard will not plow when winter setteth in; therefore he shall beg in harvest, and have nothing.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
5Counsel in the heart of man is like deep water; but a man of understanding will draw it out.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6Most men will proclaim every one his own goodness; but a faithful man who can find?
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7He that walketh in his integrity as a just man, happy are his children after him.
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8A king that sitteth on the throne of judgment scattereth away all evil with his eyes.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9Who can say: 'I have made my heart clean, I am pure from my sin'?
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
10Divers weights, and divers measures, both of them alike are an abomination to the LORD.
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
11Even a child is known by his doings, whether his work be pure, and whether it be right.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12The hearing ear, and the seeing eye, the LORD hath made even both of them.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
13Love not sleep, lest thou come to poverty; open thine eyes, and thou shalt have bread in plenty.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
14'It is bad, it is bad', saith the buyer; but when he is gone his way, then he boasteth.
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
15There is gold, and a multitude of rubies; but the lips of knowledge are a precious jewel.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
16Take his garment that is surety for a stranger; and hold him in pledge that is surety for an alien woman.
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
17Bread of falsehood is sweet to a man; but afterwards his mouth shall be filled with gravel.
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18Every purpose is established by counsel; and with good advice carry on war.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19He that goeth about as a talebearer revealeth secrets; therefore meddle not with him that openeth wide his lips.
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20Whoso curseth his father or his mother, his lamp shall be put out in the blackest darkness.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21An estate may be gotten hastily at the beginning; but the end thereof shall not be blessed.
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22Say not thou: 'I will requite evil'; wait for the LORD, and He will save thee.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
23Divers weights are an abomination to the LORD; and a false balance is not good.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
24A man's goings are of the LORD; how then can man look to his way?
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
25It is a snare to a man rashly to say: 'Holy', and after vows to make inquiry.
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
26A wise king sifteth the wicked, and turneth the wheel over them.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27The spirit of man is the lamp of the LORD, searching all the inward parts.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28Mercy and truth preserve the king; and his throne is upheld by mercy.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29The glory of young men is their strength; and the beauty of old men is the hoary head.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
30Sharp wounds cleanse away evil; so do stripes that reach the inward parts.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.