Proverbs 18
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1He that separateth himself seeketh his own desire, and snarlest against all sound wisdom.
1Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
2A fool hath no delight in understanding, but only that his heart may lay itself bare.
2Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
3When the wicked cometh, there cometh also contempt, and with ignominy reproach.
3З безбожником приходить і погорда, а з безчесним — сором.
4The words of a man's mouth are as deep waters; a flowing brook, a fountain of wisdom.
4Слова в устах мужа — глибокії води; з джерела мудростї — широкий потік.
5It is not good to respect the person of the wicked, so as to turn aside the righteous in judgment.
5Вважати на особу безбожного — се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
6A fool's lips enter into contention, and his mouth calleth for strokes.
6Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
7A fool's mouth is his ruin, and his lips are the snare of his soul.
7Беспутнього язик — погибель для него, а уста його — се сїть на душу його.
8The words of a whisperer are as dainty morsels, and they go down into the innermost parts of the belly.
8Нашептані слова — неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
9Even one that is slack in his work is brother to him that is a destroyer.
9Недбалий в своїй роботї — се рідний брат розтратника.
10The name of the LORD is a strong tower: the righteous runneth into it, and is set up on high.
10Імя Господнє — се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
11The rich man's wealth is his strong city, and as a high wall in his own conceit.
11Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
12Before destruction the heart of a man is haughty, and before honour goeth humility.
12Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою — покора.
13He that giveth answer before he heareth, it is folly and confusion unto him.
13Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
14The spirit of a man will sustain his infirmity; but a broken spirit who can bear?
14Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий — хто може піддержати його?
15The heart of the prudent getteth knowledge; and the ear of the wise seeketh knowledge.
15Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
16A man's gift maketh room for him, and bringeth him before great men.
16Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
17He that pleadeth his cause first seemeth just; but his neighbour cometh and searcheth him out.
17Первий в свойму спорі — правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
18The lot causeth strife to cease, and parteth asunder the contentious.
18Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
19A brother offended is harder to be won than a strong city; and their contentions are like the bars of a castle.
19Розгнїваний брат — як утверджене місто, а звяга (з ним) — як засови в замку.
20A man's belly shall be filled with the fruit of his mouth; with the increase of his lips shall he be satisfied.
20Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
21Death and life are in the power of the tongue; and they that indulge it shall eat the fruit thereof.
21Смерть і життє — в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
22Whoso findeth a wife findeth a great good, and obtaineth favour of the LORD.
22Хто знайшов добру жону — знайшов добро й одержав ласку від Господа.
23The poor useth entreaties; but the rich answereth impudently.
23Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
24There are friends that one hath to his own hurt; but there is a friend that sticketh closer than a brother.
24Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.