Proverbs 19
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Better is the poor that walketh in his integrity than he that is perverse in his lips and a fool at the same time.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Also, that the soul be without knowledge is not good; and he that hasteth with his feet sinneth.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3The foolishness of man perverteth his way; and his heart fretteth against the LORD.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Wealth addeth many friends; but as for the poor, his friend separateth himself from him.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5A false witness shall not be unpunished; and he that breatheth forth lies shall not escape.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Many will entreat the favour of the liberal man; and every man is a friend to him that giveth gifts.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7All the brethren of the poor do hate him; how much more do his friends go far from him! He that pursueth words, they turn against him.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8He that getteth wisdom loveth his own soul; he that keepeth understanding shall find good.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9A false witness shall not be unpunished; and he that breatheth forth lies shall perish.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Luxury is not seemly for a fool; much less for a servant to have rule over princes.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11It is the discretion of a man to be slow to anger, and it is his glory to pass over a transgression.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12The king's wrath is as the roaring of a lion; but his favour is as dew upon the grass.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13A foolish son is the calamity of his father; and the contentions of a wife are a continual dropping.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14House and riches are the inheritance of fathers; but a prudent wife is from the LORD.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15Slothfulness casteth into a deep sleep; and the idle soul shall suffer hunger.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16He that keepeth the commandment keepeth his soul; but he that despiseth His ways shall die.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17He that is gracious unto the poor lendeth unto the LORD; and his good deed will He repay unto him.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Chasten thy son, for there is hope; but set not thy heart on his destruction.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19A man of great wrath shall suffer punishment; for if thou interpose, thou wilt add thereto.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Hear counsel, and receive instruction, that thou mayest be wise in thy latter end.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21There are many devices in a man's heart; but the counsel of the LORD, that shall stand.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22The lust of a man is his shame; and a poor man is better than a liar.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23The fear of the LORD tendeth to life; and he that hath it shall abide satisfied, he shall not be visited with evil.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24The sluggard burieth his hand in the dish, and will not so much as bring it back to his mouth.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25When thou smitest a scorner, the simple will become prudent; and when one that hath understanding is reproved, he will understand knowledge.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26A son that dealeth shamefully and reproachfully will despoil his father, and chase away his mother.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28An ungodly witness mocketh at right; and the mouth of the wicked devoureth iniquity.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29Judgments are prepared for scorners, and stripes for the back of fools.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.