Palungha Lok 19
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Lok kangkoih ah apae thaih kamthu pongah loe, toenghaih loklam pazui amtang kami to hoih kue.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Kahoih ai poekhaih loe, panoekhaih tawn ai; tawt hoi khok takan kami loe loklam caeh pazae.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3Kami amthuhaih mah a caehhaih loklam to amkhraengsak moe, palung thung hoiah Angraeng to kasae a thuih.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Hmuenmae angraeng kami loe ampui tawnh mang; toe kamtang loe a imtaeng kami mah doeh caehtaak.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Amsoem ai hmuen hnukung ah om kami loe danpaek ai ah om mak ai; amsawnlok thui kami doeh loih mak ai.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Pop parai kaminawk loe ukkung palung anghoehaih to sak hanah koeh o; tangqum paek thaih kami loe kami boih hoiah ampui ah oh.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Amtang kami loe angmah ih nawkamyanawk mah doeh hnukma o; angmah ih ampuinawk mah cae loe kawkruk maw ayae o taak tih! Anih loe tahmenhaih hnik hanah nihcae hnukah patom, toe nihcae mah anghmat o taak boih.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Palunghahaih tawn kami loe a hinghaih to palung; panoekhaih amtuk kami loe khosak hoihaih to hnu tih.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Amsoem ai hmuen hnukungah om kami loe danpaek ai ah om mak ai; amsawnlok thui kami loe amro tih.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Kamthu loe kahnaep ah khosak han krah ai; tamna mah angraengnawk uk hanah krah ai.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11Palungha kami loe palungphuihaih to pauep thaih; minawk sakpazaehaih tahmen kami loe lensawkhaih to tawnh.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12Siangpahrang palungphuihaih loe kahang kaipui baktiah oh moe, anih hoihhaih loe phroh nui ih dantui baktiah oh.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Caa kamthu loe ampa amrohaih ah oh, angzoeh koeh zu loe apet ai ah kaca tui baktiah oh.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14Im hoi hmuenmae loe ampa ih qawk ah oh; toe palungha zu loe Angraeng khae hoi hak ih qawk ni.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15Thasae kami loe iih sawk, thasae kami pakhra loe zok amthlam tih.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Thuitaekhaih lok tahngai kami loe hinglung sawk; toe a caehhaih loklam patoek kami loe dueh tih.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Amtang khenzawn kami loe Angraeng hanah hmuen coi pae baktiah ni oh; anih loe a sak ih hmuen baktiah atho hnu let tih.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Thuitaek thaih koiah oh naah, na caa to thuitaek ah; anih qahhaih to tahmen hmah.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Palungphui kami loe danpaekhaih to hnu tih; anih to na pahlong nahaeloe, anih to na pahlong tuektuek han angai tih.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Thuitaekhaih lok to tahngai ah loe, patukhaih lok to talawk ah, to tiah nahaeloe atue boeng naah palung na ha tih.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Kami ih palung thungah sak atimhaih oh mangh; toe Angraeng khokhanhaih mah ni sak atimhaih to caksak tih.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22Boeng thai ai amlunghaih loe kami mah koeh ih hmuen ah oh; amtang kami loe lok amlai kami pongah hoih kue.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23Angraeng zithaih loe hinghaih ah oh; to tiah poekhaih tawn kami loe koehhaih to acung tih; raihaih tidoeh tongh mak ai.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Thasae kami loe saoek nui hoiah a ban to azuh moe, buh abah han mataeng doeh paqak.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Minawk tiah doeh sah ai kami to danpaek ah, poekhaih tawn ai kami to palungha lat tih; khopoek thaih kami to zoeh ah, palungha aep tih.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Ampa ih hmuenmae to pasaengh boih moe, amno to haek kami loe, azathaih paek capa, kasaethuihaih tongsak capa ah oh.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Ka capa, thuitaekhaih lok to tahngai ai ah na oh nahaeloe, thuitaek ih panoekhaih loknawk hoiah nam khraeng ving tih.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Lok amlai kami han hnukungah om kami loe, katoengah lokcaekhaih tiah doeh sah ai kami ah oh; kahoih ai kami loe kahoih ai hmuen to kakhraem caaknaek baktiah a caak.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29Kami tiah doeh sah ai kami hanah danpaekhaih to oh, kamthu hanah loe bohhaih to oh.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.