Palungha Lok 14
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Palungha nongpata loe a ohhaih im to sak; toe kamthu nongpata loe a im to a phraek.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2Angraeng zii kami loe katoeng loklam ah caeh; toe loklam amkhraeng kami loe Angraeng to khet patoek tihhaih ih ni.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3Kamthu ih pakha loe amoekhaih quiboeng ah oh; toe palungha kami ih pahni mah loe nihcae to pahlong tih.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Maitaw om ai ahmuen ih maitaw okduk loe cai pin; toe maitaw ih tha hoiah cang to a hak mangh.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5Oep kaom hnukung loe kaminawk to aling ai; toe amsawn hnukung loe lok amlai.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6Minawk hnaphnae kami loe palunghahaih to pakrong, toe hnu ai; toe panoekhaih tawn kami hanah loe palungha zoidaek.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Anih ih pahni ah palunghahaih om ai tiah na panoek nahaeloe, kamthu to om taak duem ah.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8Palungha kami loe a caehhaih loklam to palunghahaih hoiah poek; toe kamthu ih amthuhaih loe alinghaih ah oh.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Kamthu loe zaehaih to tiah doeh sah ai; toe katoeng kaminawk khaeah loe tahmenhaih to oh.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10Palung mah palungsethaih to panoek; mi mah doeh angmah anghoehaih to minawk han paek thai ai.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11Kasae kami ih im loe amro tih; toe katoeng kami ih kahni im loe aquih tacawt tih.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12Kami maeto khaeah katoeng loklam maeto baktiah amtueng pae; toe boenghaih ah loe duekhaih loklam ah oh.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Palungsethaih amtueng han ai ah pahnui kami doeh om tih; anghoehaih doeh palungsethaih hoiah boeng thaih.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14Hnuk angnawn kami loe a tok sakhaih atho to hnu tih; toe kahoih kami loe a sak ih hmuen baktih toengah tangqum to hnu tih.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15Poek tawn ai kami loe minawk mah thuih ih loknawk boih to tang; toe palungha kami loe a caehhaih loklam to kahoih ah poek.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16Palungha kami loe Angraeng to zit moe, sethaih to cawn taak; toe kamthu loe poekham moe misahoih.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17Poek amthueng kami loe amthuhaih hoiah toksak; kahoih ai hmuen sak pacaeng kami loe minawk mah hnuma tih.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18Poekhaih tawn ai kami loe amthuhaih to qawk ah toep; toe palungha kaminawk loe palunghahaih lumuek to angmuek o.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19Kahoih ai kami loe katoeng kami hmaa ah angam sut tih; kasae kami doeh katoeng kami ih khongkha taengah angam sut tih.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20Amtang kami loe a imtaeng kami mah doeh hnukma; toe angraeng loe ampui tawn mangh.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21Kami zae loe a imtaeng kami to khet patoek; toe kamtang tahmen kami loe tahamhoih.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Sethaih poek kaminawk loe loklam caeh pazae o boeh na ai maw? Toe kahoih hmuen poek kaminawk loe amlunghaih hoi oepthohhaih to hnuk o.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23Toksakhaih boih ah toksakhaih atho to oh; toe lok khue thui kami loe amtang tih.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24Palungha kaminawk ih angraenghaih loe angmacae ih sui lumuek ah oh; toe kamthunawk amthuhaih mah loe amthuhaih to tacawtsak aep.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25Tangtang hnukung mah loe hinghaih to pahlong; toe amsawn hnukung ah kaom kami loe amsawnlok to thuih.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26Angraeng zii kami loe kacak oephaih to tawn ueloe, a caanawk abuephaih ahmuen doeh tawn tih.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27Angraeng zithaih loe hinghaih tuipuek ah oh moe, duekhaih dongh thung hoiah loisakkung ah oh.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28Kami pop prae thungah loe siangpahrang lensawkhaih to cak; toe kami tamsi prae ah loe siangpahrang amrohaih ah oh.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29Panoekhaih kathuk kami loe palungsawk; toe poek amthueng kami loe amthuhaih to amtuengsak.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30Poekhoih palung mah taksa to ngantuisak; toe uthaih mah loe huhong to hmawnsak.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31Kamtang pacaekthlaek kami loe angmah Sahkung to ni pacaekthlaek; toe Sithaw khingya kami loe kamtang nuiah palungnathaih to tawnh.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32Kasae kami loe a sethaih mah kraksak tathuk; toe katoeng kami loe duek naah doeh oephaih to tawnh.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33Palungha kami ih palung thungah palunghahaih to oh; toe kamthu ih palung thungah kaom hmuen loe amtueng phaeng.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Toenghaih mah prae kaminawk to sangsak tahang; toe zaehaih loe kami boih kasaethuihaih ah oh.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35Siangpahrang loe palungha tamna nuiah anghoe; toe azatsak thaih tamna loe angraeng to palungphuisak.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.