Proverbs 14
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Every wise woman buildeth her house: but the foolish plucketh it down with her hands.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2He that walketh in his uprightness feareth the LORD : but he that is perverse in his ways despiseth him.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3In the mouth of the foolish is a rod of pride: but the lips of the wise shall preserve them.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Where no oxen are , the crib is clean: but much increase is by the strength of the ox.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5A faithful witness will not lie: but a false witness will utter lies.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: but knowledge is easy unto him that understandeth.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Go from the presence of a foolish man, when thou perceivest not in him the lips of knowledge.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8The wisdom of the prudent is to understand his way: but the folly of fools is deceit.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Fools make a mock at sin: but among the righteous there is favour.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10The heart knoweth his own bitterness; and a stranger doth not intermeddle with his joy.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11The house of the wicked shall be overthrown: but the tabernacle of the upright shall flourish.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12There is a way which seemeth right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Even in laughter the heart is sorrowful; and the end of that mirth is heaviness.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14The backslider in heart shall be filled with his own ways: and a good man shall be satisfied from himself.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15The simple believeth every word: but the prudent man looketh well to his going.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16A wise man feareth, and departeth from evil: but the fool rageth, and is confident.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17He that is soon angry dealeth foolishly: and a man of wicked devices is hated.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18The simple inherit folly: but the prudent are crowned with knowledge.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19The evil bow before the good; and the wicked at the gates of the righteous.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20The poor is hated even of his own neighbour: but the rich hath many friends.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21He that despiseth his neighbour sinneth: but he that hath mercy on the poor, happy is he.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Do they not err that devise evil? but mercy and truth shall be to them that devise good.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23In all labour there is profit: but the talk of the lips tendeth only to penury.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24The crown of the wise is their riches: but the foolishness of fools is folly.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25A true witness delivereth souls: but a deceitful witness speaketh lies.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26In the fear of the LORD is strong confidence: and his children shall have a place of refuge.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27The fear of the LORD is a fountain of life, to depart from the snares of death.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28In the multitude of people is the king’s honour: but in the want of people is the destruction of the prince.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29He that is slow to wrath is of great understanding: but he that is hasty of spirit exalteth folly.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30A sound heart is the life of the flesh: but envy the rottenness of the bones.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31He that oppresseth the poor reproacheth his Maker: but he that honoureth him hath mercy on the poor.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32The wicked is driven away in his wickedness: but the righteous hath hope in his death.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding: but that which is in the midst of fools is made known.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Righteousness exalteth a nation: but sin is a reproach to any people.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35The king’s favour is toward a wise servant: but his wrath is against him that causeth shame.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.