Proverbs 17
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Better is a dry morsel, and quietness therewith, than an house full of sacrifices with strife.
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2A wise servant shall have rule over a son that causeth shame, and shall have part of the inheritance among the brethren.
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3The fining pot is for silver, and the furnace for gold: but the LORD trieth the hearts.
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4A wicked doer giveth heed to false lips; and a liar giveth ear to a naughty tongue.
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5Whoso mocketh the poor reproacheth his Maker: and he that is glad at calamities shall not be unpunished.
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6Children’s children are the crown of old men; and the glory of children are their fathers.
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
7Excellent speech becometh not a fool: much less do lying lips a prince.
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8A gift is as a precious stone in the eyes of him that hath it: whithersoever it turneth, it prospereth.
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9He that covereth a transgression seeketh love; but he that repeateth a matter separateth very friends.
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
10A reproof entereth more into a wise man than an hundred stripes into a fool.
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11An evil man seeketh only rebellion: therefore a cruel messenger shall be sent against him.
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12Let a bear robbed of her whelps meet a man, rather than a fool in his folly.
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13Whoso rewardeth evil for good, evil shall not depart from his house.
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14The beginning of strife is as when one letteth out water: therefore leave off contention, before it be meddled with.
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15He that justifieth the wicked, and he that condemneth the just, even they both are abomination to the LORD .
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
16Wherefore is there a price in the hand of a fool to get wisdom, seeing he hath no heart to it ?
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
17A friend loveth at all times, and a brother is born for adversity.
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18A man void of understanding striketh hands, and becometh surety in the presence of his friend.
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19He loveth transgression that loveth strife: and he that exalteth his gate seeketh destruction.
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20He that hath a froward heart findeth no good: and he that hath a perverse tongue falleth into mischief.
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21He that begetteth a fool doeth it to his sorrow: and the father of a fool hath no joy.
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22A merry heart doeth good like a medicine: but a broken spirit drieth the bones.
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23A wicked man taketh a gift out of the bosom to pervert the ways of judgment.
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24Wisdom is before him that hath understanding; but the eyes of a fool are in the ends of the earth.
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
25A foolish son is a grief to his father, and bitterness to her that bare him.
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26Also to punish the just is not good, nor to strike princes for equity.
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
27He that hath knowledge spareth his words: and a man of understanding is of an excellent spirit.
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28Even a fool, when he holdeth his peace, is counted wise: and he that shutteth his lips is esteemed a man of understanding.
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.