箴言 17
Chinese Union Version, punctuated (Simplified)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1设筵满屋，大家相争， 不如有块干饼，大家相安。
1Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2仆人办事聪明，必管辖贻羞之子， 又在众子中同分产业。
2Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3鼎为炼银，炉为炼金； 惟有耶和华熬炼人心。
3У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4行恶的，留心听奸诈之言； 说谎的，侧耳听邪恶之语。
4На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5戏笑穷人的，是辱没造他的主； 幸灾乐祸的，必不免受罚。
5Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6子孙为老人的冠冕； 父亲是儿女的荣耀。
6Вінець людей старих — сини синів, унуки, а слава дїтей — родичі їх.
7愚顽人说美言本不相宜， 何况君王说谎话呢？
7Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8贿赂在馈送的人眼中看为宝玉， 随处运动都得顺利。
8Гостинець — се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9遮掩人过的，寻求人爱； 屡次挑错的，离间密友。
9Хто провину покриває — любови шукає, хто ж про неї все згадує — друга відвертає.
10一句责备话深入聪明人的心， 强如责打愚昧人一百下。
10Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11恶人只寻背叛， 所以必有严厉的使者奉差攻击他。
11Хто бурить — у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12宁可遇见丢崽子的母熊， 不可遇见正行愚妄的愚昧人。
12Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13以恶报善的， 祸患必不离他的家。
13Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14纷争的起头 如 水放开， 所以，在争闹之先必当止息争竞。
14Почин до сварки — як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15定恶人为义的，定义人为恶的， 这都为耶和华所憎恶。
15Хто грішного правдить і правого винуватить, — оба вони гидота Господеві.
16愚昧人既无聪明， 为何手拿价银买智慧呢？
16Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, — на те в його нема ума.
17朋友乃时常亲爱， 弟兄为患难而生。
17Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18在邻舍面前击掌作保 乃是无知的人。
18Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19喜爱争竞的，是喜爱过犯； 高立家门的，乃自取败坏。
19Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20心存邪僻的，寻不着好处； 舌弄是非的，陷在祸患中。
20Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21生愚昧子的，必自愁苦； 愚顽人的父毫无喜乐。
21Хто дурня зродив — то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22喜乐的心乃是良药； 忧伤的灵使骨枯干。
22Веселе серце — як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23恶人暗中受贿赂， 为要颠倒判断。
23Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24明哲人眼前有智慧； 愚昧人眼望地极。
24В розумного мудрість — перед очима, дурного ж очі — на концї землї її вбачають.
25愚昧子使父亲愁烦， 使母亲忧苦。
25Безумний син — отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26刑罚义人为不善； 责打君子为不义。
26Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити старшину за суд справедливий.
27寡少言语的，有知识； 性情温良的，有聪明。
27Розумний — хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28愚昧人若静默不言也可算为智慧； 闭口不说也可算为聪明。
28І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, — навіть розважливим.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.