Proverbs 25
King James Version with ApocryphaTranslation
King James Version with Apocrypha
Kulish and Puluj Bible (1905)
1These are also proverbs of Solomon, which the men of Hezekiah king of Judah copied out.
1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2It is the glory of God to conceal a thing: but the honour of kings is to search out a matter.
2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
3The heaven for height, and the earth for depth, and the heart of kings is unsearchable.
3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
4Take away the dross from the silver, and there shall come forth a vessel for the finer.
4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5Take away the wicked from before the king, and his throne shall be established in righteousness.
5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6Put not forth thyself in the presence of the king, and stand not in the place of great men:
6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7For better it is that it be said unto thee, Come up hither; than that thou shouldest be put lower in the presence of the prince whom thine eyes have seen.
7Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8Go not forth hastily to strive, lest thou know not what to do in the end thereof, when thy neighbour hath put thee to shame.
8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9Debate thy cause with thy neighbour himself; and discover not a secret to another:
9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10Lest he that heareth it put thee to shame, and thine infamy turn not away.
10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11A word fitly spoken is like apples of gold in pictures of silver.
11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12As an earring of gold, and an ornament of fine gold, so is a wise reprover upon an obedient ear.
12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13As the cold of snow in the time of harvest, so is a faithful messenger to them that send him: for he refresheth the soul of his masters.
13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14Whoso boasteth himself of a false gift is like clouds and wind without rain.
14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15By long forbearing is a prince persuaded, and a soft tongue breaketh the bone.
15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16Hast thou found honey? eat so much as is sufficient for thee, lest thou be filled therewith, and vomit it.
16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17Withdraw thy foot from thy neighbour’s house; lest he be weary of thee, and so hate thee.
17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18A man that beareth false witness against his neighbour is a maul, and a sword, and a sharp arrow.
18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19Confidence in an unfaithful man in time of trouble is like a broken tooth, and a foot out of joint.
19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20As he that taketh away a garment in cold weather, and as vinegar upon nitre, so is he that singeth songs to an heavy heart.
20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21If thine enemy be hungry, give him bread to eat; and if he be thirsty, give him water to drink:
21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22For thou shalt heap coals of fire upon his head, and the LORD shall reward thee.
22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23The north wind driveth away rain: so doth an angry countenance a backbiting tongue.
23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24It is better to dwell in the corner of the housetop, than with a brawling woman and in a wide house.
24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25As cold waters to a thirsty soul, so is good news from a far country.
25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26A righteous man falling down before the wicked is as a troubled fountain, and a corrupt spring.
26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27It is not good to eat much honey: so for men to search their own glory is not glory.
27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
28He that hath no rule over his own spirit is like a city that is broken down, and without walls.
28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.