Proverbes 25
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Voici encore des Proverbes de Salomon, recueillis par les gens d’Ézéchias, roi de Juda.
1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2La gloire de Dieu, c’est de cacher les choses; La gloire des rois, c’est de sonder les choses.
2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
3Les cieux dans leur hauteur, la terre dans sa profondeur, Et le cœur des rois, sont impénétrables.
3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
4Ote de l’argent les scories, Et il en sortira un vase pour le fondeur.
4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5Ote le méchant de devant le roi, Et son trône s’affermira par la justice.
5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6Ne t’élève pas devant le roi, Et ne prends pas la place des grands;
6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7Car il vaut mieux qu’on te dise: Monte-ici! Que si l’on t’abaisse devant le prince que tes yeux voient.
7Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8Ne te hâte pas d’entrer en contestation, De peur qu’à la fin tu ne saches que faire, Lorsque ton prochain t’aura outragé.
8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9Défends ta cause contre ton prochain, Mais ne révèle pas le secret d’un autre,
9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10De peur qu’en l’apprenant il ne te couvre de honte, Et que ta mauvaise renommée ne s’efface pas.
10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11Comme des pommes d’or sur des ciselures d’argent, Ainsi est une parole dite à propos.
11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12Comme un anneau d’or et une parure d’or fin, Ainsi pour une oreille docile est le sage qui réprimande.
12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13Comme la fraîcheur de la neige au temps de la moisson, Ainsi est un messager fidèle pour celui qui l’envoie; Il restaure l’âme de son maître.
13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14Comme des nuages et du vent sans pluie, Ainsi est un homme se glorifiant à tort de ses libéralités.
14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15Par la lenteur à la colère on fléchit un prince, Et une langue douce peut briser des os.
15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16Si tu trouves du miel, n’en mange que ce qui te suffit, De peur que tu n’en sois rassasié et que tu ne le vomisses.
16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17Mets rarement le pied dans la maison de ton prochain, De peur qu’il ne soit rassasié de toi et qu’il ne te haïsse.
17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18Comme une massue, une épée et une flèche aiguë, Ainsi est un homme qui porte un faux témoignage contre son prochain.
18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19Comme une dent cassée et un pied qui chancelle, Ainsi est la confiance en un perfide au jour de la détresse.
19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20Oter son vêtement dans un jour froid, Répandre du vinaigre sur du nitre, C’est dire des chansons à un cœur attristé.
20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21Si ton ennemi a faim, donne-lui du pain à manger; S’il a soif, donne-lui de l’eau à boire.
21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22Car ce sont des charbons ardents que tu amasses sur sa tête, Et l’Éternel te récompensera.
22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23Le vent du nord enfante la pluie, Et la langue mystérieuse un visage irrité.
23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24Mieux vaut habiter à l’angle d’un toit, Que de partager la demeure d’une femme querelleuse.
24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25Comme de l’eau fraîche pour une personne fatiguée, Ainsi est une bonne nouvelle venant d’une terre lointaine.
25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26Comme une fontaine troublée et une source corrompue, Ainsi est le juste qui chancelle devant le méchant.
26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27Il n’est pas bon de manger beaucoup de miel, Mais rechercher la gloire des autres est un honneur.
27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
28Comme une ville forcée et sans murailles, Ainsi est l’homme qui n’est pas maître de lui-même.
28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.