Proverbes 5
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mon fils, sois attentif à ma sagesse, Prête l’oreille à mon intelligence,
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2Afin que tu conserves la réflexion, Et que tes lèvres gardent la connaissance.
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3Car les lèvres de l’étrangère distillent le miel, Et son palais est plus doux que l’huile;
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
4Mais à la fin elle est amère comme l’absinthe, Aiguë comme un glaive à deux tranchants.
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5Ses pieds descendent vers la mort, Ses pas atteignent le séjour des morts.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
6Afin de ne pas considérer le chemin de la vie, Elle est errante dans ses voies, elle ne sait où elle va.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
7Et maintenant, mes fils, écoutez-moi, Et ne vous écartez pas des paroles de ma bouche.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
8Éloigne-toi du chemin qui conduit chez elle, Et ne t’approche pas de la porte de sa maison,
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
9De peur que tu ne livres ta vigueur à d’autres, Et tes années à un homme cruel;
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
10De peur que des étrangers ne se rassasient de ton bien, Et du produit de ton travail dans la maison d’autrui;
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
11De peur que tu ne gémisses, près de ta fin, Quand ta chair et ton corps se consumeront,
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
12Et que tu ne dises: Comment donc ai-je pu haïr la correction, Et comment mon cœur a-t-il dédaigné la réprimande?
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
13Comment ai-je pu ne pas écouter la voix de mes maîtres, Ne pas prêter l’oreille à ceux qui m’instruisaient?
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
14Peu s’en est fallu que je n’aie éprouvé tous les malheurs Au milieu du peuple et de l’assemblée.
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
15Bois les eaux de ta citerne, Les eaux qui sortent de ton puits.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
16Tes sources doivent-elles se répandre au-dehors? Tes ruisseaux doivent ils couler sur les places publiques?
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
17Qu’ils soient pour toi seul, Et non pour des étrangers avec toi.
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
18Que ta source soit bénie, Et fais ta joie de la femme de ta jeunesse,
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
19Biche des amours, gazelle pleine de grâce: Sois en tout temps enivré de ses charmes, Sans cesse épris de son amour.
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
20Et pourquoi, mon fils, serais-tu épris d’une étrangère, Et embrasserais-tu le sein d’une inconnue?
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
21Car les voies de l’homme sont devant les yeux de l’Éternel, Qui observe tous ses sentiers.
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
22Le méchant est pris dans ses propres iniquités, Il est saisi par les liens de son péché.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
23Il mourra faute d’instruction, Il chancellera par l’excès de sa folie.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.