Proverbiorum 5
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Fili mi, attende ad sapientiam meam, et prudentiæ meæ inclina aurem tuam:
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2ut custodias cogitationes, et disciplinam labia tua conservent. Ne attendas fallaciæ mulieris;
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3favus enim distillans labia meretricis, et nitidius oleo guttur ejus:
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
4novissima autem illius amara quasi absinthium, et acuta quasi gladius biceps.
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5Pedes ejus descendunt in mortem, et ad inferos gressus illius penetrant.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
6Per semitam vitæ non ambulant; vagi sunt gressus ejus et investigabiles.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
7Nunc ergo fili mi, audi me, et ne recedas a verbis oris mei.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
8Longe fac ab ea viam tuam, et ne appropinques foribus domus ejus.
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
9Ne des alienis honorem tuum, et annos tuos crudeli:
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
10ne forte implentur extranei viribus tuis, et labores tui sint in domo aliena,
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
11et gemas in novissimis, quando consumpseris carnes tuas et corpus tuum, et dicas:
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
12Cur detestatus sum disciplinam, et increpationibus non acquievit cor meum,
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
13nec audivi vocem docentium me, et magistris non inclinavi aurem meam?
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
14pene fui in omni malo, in medio ecclesiæ et synagogæ.
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
15Bibe aquam de cisterna tua, et fluenta putei tui;
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
16deriventur fontes tui foras, et in plateis aquas tuas divide.
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
17Habeto eas solus, nec sint alieni participes tui.
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
18Sit vena tua benedicta, et lætare cum muliere adolescentiæ tuæ.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
19Cerva carissima, et gratissimus hinnulus: ubera ejus inebrient te in omni tempore; in amore ejus delectare jugiter.
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
20Quare seduceris, fili mi, ab aliena, et foveris in sinu alterius?
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
21Respicit Dominus vias hominis, et omnes gressus ejus considerat.
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
22Iniquitates suas capiunt impium, et funibus peccatorum suorum constringitur.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
23Ipse morietur, quia non habuit disciplinam, et in multitudine stultitiæ suæ decipietur.]
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.