Proverbiorum 29
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Viro qui corripientem dura cervice contemnit, repentinus ei superveniet interitus, et eum sanitas non sequetur.
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
2In multiplicatione justorum lætabitur vulgus; cum impii sumpserint principatum, gemet populus.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
3Vir qui amat sapientiam lætificat patrem suum; qui autem nutrit scorta perdet substantiam.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
4Rex justus erigit terram; vir avarus destruet eam.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
5Homo qui blandis fictisque sermonibus loquitur amico suo rete expandit gressibus ejus.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
6Peccantem virum iniquum involvet laqueus, et justus laudabit atque gaudebit.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
7Novit justus causam pauperum; impius ignorat scientiam.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
8Homines pestilentes dissipant civitatem; sapientes vero avertunt furorem.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9Vir sapiens si cum stulto contenderit, sive irascatur, sive rideat, non inveniet requiem.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
10Viri sanguinum oderunt simplicem; justi autem quærunt animam ejus.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11Totum spiritum suum profert stultus; sapiens differt, et reservat in posterum.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12Princeps qui libenter audit verba mendacii, omnes ministros habet impios.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13Pauper et creditor obviaverunt sibi: utriusque illuminator est Dominus.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14Rex qui judicat in veritate pauperes, thronus ejus in æternum firmabitur.]
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15[Virga atque correptio tribuit sapientiam; puer autem qui dimittitur voluntati suæ confundit matrem suam.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16In multiplicatione impiorum multiplicabuntur scelera, et justi ruinas eorum videbunt.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17Erudi filium tuum, et refrigerabit te, et dabit delicias animæ tuæ.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18Cum prophetia defecerit, dissipabitur populus; qui vero custodit legem beatus est.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19Servus verbis non potest erudiri, quia quod dicis intelligit, et respondere contemnit.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20Vidisti hominem velocem ad loquendum? stultitia magis speranda est quam illius correptio.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
21Qui delicate a pueritia nutrit servum suum postea sentiet eum contumacem.]
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22[Vir iracundus provocat rixas, et qui ad indignandum facilis est erit ad peccandum proclivior.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23Superbum sequitur humilitas, et humilem spiritu suscipiet gloria.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
24Qui cum fure participat odit animam suam; adjurantem audit, et non indicat.
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
25Qui timet hominem cito corruet; qui sperat in Domino sublevabitur.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
26Multi requirunt faciem principis, et judicium a Domino egreditur singulorum.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
27Abominantur justi virum impium, et abominantur impii eos qui in recta sunt via. Verbum custodiens filius extra perditionem erit.]
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.