Proverbiorum 3
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Fili mi, ne obliviscaris legis meæ, et præcepta mea cor tuum custodiat:
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
2longitudinem enim dierum, et annos vitæ, et pacem, apponent tibi.
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
3Misericordia et veritas te non deserant; circumda eas gutturi tuo, et describe in tabulis cordis tui:
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
4et invenies gratiam, et disciplinam bonam, coram Deo et hominibus.
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
5Habe fiduciam in Domino ex toto corde tuo, et ne innitaris prudentiæ tuæ.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
6In omnibus viis tuis cogita illum, et ipse diriget gressus tuos.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
7Ne sis sapiens apud temetipsum; time Deum, et recede a malo:
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
8sanitas quippe erit umbilico tuo, et irrigatio ossium tuorum.
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
9Honora Dominum de tua substantia, et de primitiis omnium frugum tuarum da ei:
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
10et implebuntur horrea tua saturitate, et vino torcularia tua redundabunt.]
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
11[Disciplinam Domini, fili mi, ne abjicias, nec deficias cum ab eo corriperis:
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12quem enim diligit Dominus, corripit, et quasi pater in filio complacet sibi.
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13Beatus homo qui invenit sapientiam, et qui affluit prudentia.
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14Melior est acquisitio ejus negotiatione argenti, et auri primi et purissimi fructus ejus.
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15Pretiosior est cunctis opibus, et omnia quæ desiderantur huic non valent comparari.
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16Longitudo dierum in dextera ejus, et in sinistra illius divitiæ et gloria.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
17Viæ ejus viæ pulchræ, et omnes semitæ illius pacificæ.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
18Lignum vitæ est his qui apprehenderint eam, et qui tenuerit eam beatus.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19Dominus sapientia fundavit terram; stabilivit cælos prudentia.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20Sapientia illius eruperunt abyssi, et nubes rore concrescunt.]
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21[Fili mi, ne effluant hæc ab oculis tuis. Custodi legem atque consilium,
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22et erit vita animæ tuæ, et gratia faucibus tuis.
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23Tunc ambulabis fiducialiter in via tua, et pes tuus non impinget.
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24Si dormieris, non timebis; quiesces, et suavis erit somnus tuus.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
25Ne paveas repentino terrore, et irruentes tibi potentias impiorum.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26Dominus enim erit in latere tuo, et custodiet pedem tuum, ne capiaris.]
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27[Noli prohibere benefacere eum qui potest: si vales, et ipse benefac.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28Ne dicas amico tuo: Vade, et revertere: cras dabo tibi: cum statim possis dare.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29Ne moliaris amico tuo malum, cum ille in te habeat fiduciam.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30Ne contendas adversus hominem frustra, cum ipse tibi nihil mali fecerit.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31Ne æmuleris hominem injustum, nec imiteris vias ejus:
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32quia abominatio Domini est omnis illusor, et cum simplicibus sermocinatio ejus.
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33Egestas a Domino in domo impii; habitacula autem justorum benedicentur.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
34Ipse deludet illusores, et mansuetis dabit gratiam.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
35Gloriam sapientes possidebunt; stultorum exaltatio ignominia.]
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.