Proverbiorum 6
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Fili mi, si spoponderis pro amico tuo, defixisti apud extraneum manum tuam:
1Мій сину! коли ти за ближнього твого поручився й дав руку твою за другого, —
2illaqueatus es verbis oris tui, et captus propriis sermonibus.
2То ти звязав себе словами з власних уст твоїх, обіцянкою сам собі сїло накинув.
3Fac ergo quod dico, fili mi, et temetipsum libera, quia incidisti in manum proximi tui. Discurre, festina, suscita amicum tuum.
3Вчини ж, мій сину, ось що, щоб звільнити себе, — бо ти попався в руки ближньому твому: йди, впади йому, твойму ближньому, в ноги;
4Ne dederis somnum oculis tuis, nec dormitent palpebræ tuæ.
4Не дай твоїм очам нї сну, анї задрімати — війкам твоїм;
5Eruere quasi damula de manu, et quasi avis de manu aucupis.]
5Рятуй себе, як серна, з руки, як пташка з рук птахоловця.
6[Vade ad formicam, o piger, et considera vias ejus, et disce sapientiam.
6Йди, лїнивий, до мурашки, приглянься її дїланню, й навчись розуму.
7Quæ cum non habeat ducem, nec præceptorem, nec principem,
7Нема отамана у неї, нї наставника, нї зверхника;
8parat in æstate cibum sibi, et congregat in messe quod comedat.
8А лїтом готує вона хлїб собі, збірає в жнива корм свій.
9Usquequo, piger, dormies? quando consurges e somno tuo?
9Докіль спати меш, лїнивче? коли ти встанеш зо сну твого?
10Paululum dormies, paululum dormitabis, paululum conseres manus ut dormias;
10Не довго поспиш, не довго дрімати меш, не довго полежиш, згорнувши руки;
11et veniet tibi quasi viator egestas, et pauperies quasi vir armatus. Si vero impiger fueris, veniet ut fons messis tua, et egestas longe fugiet a te.]
11А прийде, як волоцюга, біднота на тебе, й недоля твоя, мов той сїпака.
12[Homo apostata, vir inutilis, graditur ore perverso;
12Чоловік лукавий, чоловік безбожний ходить із льживими устами;
13annuit oculis, terit pede, digito loquitur,
13Моргає він очима, потирає ногами, дає знаки палцями своїми;
14pravo corde machinatur malum, et omni tempore jurgia seminat.
14У серцї ж у його омана; він придумує лихо по всяк час, розсїває незгоду.
15Huic extemplo veniet perditio sua, et subito conteretur, nec habebit ultra medicinam.]
15За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий — без рятунку.
16[Sex sunt quæ odit Dominus, et septimum detestatur anima ejus:
16От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:
17oculos sublimes, linguam mendacem, manus effundentes innoxium sanguinem,
17Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,
18cor machinans cogitationes pessimas, pedes veloces ad currendum in malum,
18Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,
19proferentem mendacia testem fallacem, et eum qui seminat inter fratres discordias.]
19Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братями розсїває.
20[Conserva, fili mi, præcepta patris tui, et ne dimittas legem matris tuæ.
20Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;
21Liga ea in corde tuo jugiter, et circumda gutturi tuo.
21На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.
22Cum ambulaveris, gradiantur tecum; cum dormieris, custodiant te: et evigilans loquere cum eis.
22Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:
23Quia mandatum lucerna est, et lex lux, et via vitæ increpatio disciplinæ:
23Бо заповідь — се твій сьвітильник, навчаннє — се сьвітло, дорога ж до жизнї — се докір і наука;
24ut custodiant te a muliere mala, et a blanda lingua extraneæ.
24Щоб остерігати тебе од ледачої женщини, від підлестного язика чужої.
25Non concupiscat pulchritudinem ejus cor tuum, nec capiaris nutibus illius:
25Не пожадай вроди її в серцї твойму, й не давай себе принадити морганнєм її;
26pretium enim scorti vix est unius panis, mulier autem viri pretiosam animam capit.
26Бо задля блудницї убожіють до кусня хлїба, а мужняя жена вловляє дорогу душу.
27Numquid potest homo abscondere ignem in sinu suo, ut vestimenta illius non ardeant?
27Чи жару ж набереш у пазуху, й не прогорить платтє твоє?
28aut ambulare super prunas, ut non comburantur plantæ ejus?
28Чи пійдеш по жару, не спікши ніг собі?
29sic qui ingreditur ad mulierem proximi sui, non erit mundus cum tetigerit eam.
29Таке жде кожного, хто входить до жінки ближнього свого: хто дотикнеться її, не буде без вини.
30Non grandis est culpa cum quis furatus fuerit: furatur enim ut esurientem impleat animam;
30Про злодїя нїхто байдужен не буває, хоч би він крав голодний, щоб попоїсти;
31deprehensus quoque reddet septuplum, et omnem substantiam domus suæ tradet.
31А вже як спіймається, то заплатить у семеро все; що має він в домівцї, все втеряє.
32Qui autem adulter est, propter cordis inopiam perdet animam suam;
32Хто ж перелюбствує з жінкою чужою, ума в його нема; той губить душу свою, хто се чинить.
33turpitudinem et ignominiam congregat sibi, et opprobrium illius non delebitur:
33Побоїв і сорому набереться він, і безчесть його не зотреся.
34quia zelus et furor viri non parcet in die vindictæ,
34Бо ревнованнє й лютість мужа не пощадить в день пімсти;
35nec acquiescet cujusquam precibus, nec suscipiet pro redemptione dona plurima.]
35Не прийме він нїякого викупу й не вдовольниться, хоч би ти й як багато давав дарів.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.