Proverbiorum 16
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Hominis est animam præparare, et Domini gubernare linguam.
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2Omnes viæ hominis patent oculis ejus; spirituum ponderator est Dominus.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3Revela Domino opera tua, et dirigentur cogitationes tuæ.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4Universa propter semetipsum operatus est Dominus; impium quoque ad diem malum.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
5Abominatio Domini est omnis arrogans; etiamsi manus ad manum fuerit, non est innocens. Initium viæ bonæ facere justitiam; accepta est autem apud Deum magis quam immolare hostias.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6Misericordia et veritate redimitur iniquitas, et in timore Domini declinatur a malo.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
7Cum placuerint Domino viæ hominis, inimicos quoque ejus convertet ad pacem.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
8Melius est parum cum justitia quam multi fructus cum iniquitate.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
9Cor hominis disponit viam suam, sed Domini est dirigere gressus ejus.]
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
10[Divinatio in labiis regis; in judicio non errabit os ejus.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
11Pondus et statera judicia Domini sunt, et opera ejus omnes lapides sacculi.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
12Abominabiles regi qui agunt impie, quoniam justitia firmatur solium.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
13Voluntas regum labia justa; qui recta loquitur diligetur.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14Indignatio regis nuntii mortis, et vir sapiens placabit eam.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15In hilaritate vultus regis vita, et clementia ejus quasi imber serotinus.]
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
16[Posside sapientiam, quia auro melior est, et acquire prudentiam, quia pretiosior est argento.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
17Semita justorum declinat mala; custos animæ suæ servat viam suam.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18Contritionem præcedit superbia, et ante ruinam exaltatur spiritus.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
19Melius est humiliari cum mitibus quam dividere spolia cum superbis.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20Eruditus in verbo reperiet bona, et qui sperat in Domino beatus est.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21Qui sapiens est corde appellabitur prudens, et qui dulcis eloquio majora percipiet.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22Fons vitæ eruditio possidentis; doctrina stultorum fatuitas.]
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
23[Cor sapientis erudiet os ejus, et labiis ejus addet gratiam.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24Favus mellis composita verba; dulcedo animæ sanitas ossium.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25Est via quæ videtur homini recta, et novissima ejus ducunt ad mortem.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
26Anima laborantis laborat sibi, quia compulit eum os suum.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27Vir impius fodit malum, et in labiis ejus ignis ardescit.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
28Homo perversus suscitat lites, et verbosus separat principes.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29Vir iniquus lactat amicum suum, et ducit eum per viam non bonam.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30Qui attonitis oculis cogitat prava, mordens labia sua perficit malum.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
31Corona dignitatis senectus, quæ in viis justitiæ reperietur.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32Melior est patiens viro forti, et qui dominatur animo suo expugnatore urbium.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
33Sortes mittuntur in sinum, sed a Domino temperantur.]
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.