Proverbiorum 31
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Verba Lamuelis regis. Visio qua erudivit eum mater sua.
1Се слова царя Лемуїла; наука, яку дала йому мати його:
2[Quid, dilecte mi? quid, dilecte uteri mei? quid, dilecte votorum meorum?
2Що ж, сину мій? що, дитино тїла мого? що, обітниць моїх ти сину?
3Ne dederis mulieribus substantiam tuam, et divitias tuas ad delendos reges.
3Не оддавай жіноцтву сил твоїх, анї поступків твоїх тим погубницям царів.
4Noli regibus, o Lamuel, noli regibus dare vinum, quia nullum secretum est ubi regnat ebrietas;
4Не царям, Лемуїлю, не царям пити вино, не князям сикер попивати,
5et ne forte bibant, et obliviscantur judiciorum, et mutent causam filiorum pauperis.
5Щоб вони, напившись, права не забули та й не покривили суду всїх людей убогих.
6Date siceram mœrentibus, et vinum his qui amaro sunt animo.
6Дайте сикеру бідоласї, й вина тим, що їх серце в горю;
7Bibant, et obliviscantur egestatis suæ, et doloris sui non recordentur amplius.
7Нехай випє й свої забуде злиднї, та не думає все про свої страдання.
8Aperi os tuum muto, et causis omnium filiorum qui pertranseunt.
8Отверай уста за того, хто голосу нїде не має, та щоб сиріт боронити.
9Aperi os tuum, decerne quod justum est, et judica inopem et pauperem.]
9Одверзай уста твої на правосуд та для справи бідного й нужденного.
10[Mulierem fortem quis inveniet? procul et de ultimis finibus pretium ejus.
10Хто знайде жінку честиву? цїна їй перел дорожша;
11Confidit in ea cor viri sui, et spoliis non indigebit.
11Серце мужове певне її, й не малий з неї прибуток;
12Reddet ei bonum, et non malum, omnibus diebus vitæ suæ.
12Платить вона добром йому, а нїколи злом, покіль віку її.
13Quæsivit lanam et linum, et operata est consilia manuum suarum.
13Дбає про лен та вовну, й охочо працює власними руками.
14Facta est quasi navis institoris, de longe portans panem suum.
14Мов купецький корабель той, здобуває хлїб здалека.
15Et de nocte surrexit, deditque prædam domesticis suis, et cibaria ancillis suis.
15Встане вдосьвіта, домашнім роздасть їжу, а дївкам їх дїло.
16Consideravit agrum, et emit eum; de fructu manuum suarum plantavit vineam.
16Схоче поля — є й на поле; з свого дорібку садить виноградник.
17Accinxit fortitudine lumbos suos, et roboravit brachium suum.
17Оперізуєсь силою й кріпить руки свої.
18Gustavit, et vidit quia bona est negotiatio ejus; non extinguetur in nocte lucerna ejus.
18Бачить, що праця чесна й добра, проте сьвітло в неї не гасне й пізної ночі.
19Manum suam misit ad fortia, et digiti ejus apprehenderunt fusum.
19Простягає руки до прядки, а палцї її беруть веретено.
20Manum suam aperuit inopi, et palmas suas extendit ad pauperem.
20Долоню свою розтулює бідному, подає руку нужденому.
21Non timebit domui suæ a frigoribus nivis; omnes enim domestici ejus vestiti sunt duplicibus.
21Не боїться, що ріднї студено буде; — вся семя має подвійну одежу.
22Stragulatam vestem fecit sibi; byssus et purpura indumentum ejus.
22Робить вона собі коври; висон, пурпур — її одежа.
23Nobilis in portis vir ejus, quando sederit cum senatoribus terræ.
23Мужа її всяке знає; сидить він у воротях між громадськими мужами.
24Sindonem fecit, et vendidit, et cingulum tradidit Chananæo.
24Тче вона покривала й продає, а пояси доставляє купцям Финикийським.
25Fortitudo et decor indumentum ejus, et ridebit in die novissimo.
25Трівкість і краса — одежа її, й весело глядить вона в будущину.
26Os suum aperuit sapientiæ, et lex clementiæ in lingua ejus.
26Уста свої отвирає лиш на слова мудрі, на язицї в неї — лагідна наука.
27Consideravit semitas domus suæ, et panem otiosa non comedit.
27Пильно вона наглядає за порядком в домі, і не знає їсти хлїба — нїчо не робивши.
28Surrexerunt filii ejus, et beatissimam prædicaverunt; vir ejus, et laudavit eam.
28Встають дїти, — її величають, і муж її всюди вихваляє:
29Multæ filiæ congregaverunt divitias; tu supergressa es universas.
29Много женщин честивих, — ти ж усїх перевисшила!
30Fallax gratia, et vana est pulchritudo: mulier timens Dominum, ipsa laudabitur.
30Бо принада — річ непевна, пишна врода — річ минуща; богобоязлива ж жінка — от кого хвалити треба!
31Date ei de fructu manuum suarum, et laudent eam in portis opera ejus.]
31Платїть же їй після того, що її надбали руки; славіть її у громадї за її учинки!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.