Proverbiorum 12
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Qui diligit disciplinam diligit scientiam; qui autem odit increpationes insipiens est.
1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2Qui bonus est hauriet gratiam a Domino; qui autem confidit in cogitationibus suis impie agit.
2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3Non roborabitur homo ex impietate, et radix justorum non commovebitur.
3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4Mulier diligens corona est viro suo; et putredo in ossibus ejus, quæ confusione res dignas gerit.
4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
5Cogitationes justorum judicia, et consilia impiorum fraudulenta.
5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
6Verba impiorum insidiantur sanguini; os justorum liberabit eos.
6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
7Verte impios, et non erunt; domus autem justorum permanebit.
7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8Doctrina sua noscetur vir; qui autem vanus et excors est patebit contemptui.
8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9Melior est pauper et sufficiens sibi quam gloriosus et indigens pane.
9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10Novit justus jumentorum suorum animas; viscera autem impiorum crudelia.
10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11Qui operatur terram suam satiabitur panibus; qui autem sectatur otium stultissimus est. Qui suavis est in vini demorationibus, in suis munitionibus relinquit contumeliam.
11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12Desiderium impii munimentum est pessimorum; radix autem justorum proficiet.]
12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13[Propter peccata labiorum ruina proximat malo; effugiet autem justus de angustia.
13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14De fructu oris sui unusquisque replebitur bonis, et juxta opera manuum suarum retribuetur ei.
14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
15Via stulti recta in oculis ejus; qui autem sapiens est audit consilia.
15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16Fatuus statim indicat iram suam; qui autem dissimulat injuriam callidus est.
16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17Qui quod novit loquitur, index justitiæ est; qui autem mentitur, testis est fraudulentus.
17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
18Est qui promittit, et quasi gladio pungitur conscientiæ: lingua autem sapientium sanitas est.
18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
19Labium veritatis firmum erit in perpetuum; qui autem testis est repentinus, concinnat linguam mendacii.
19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
20Dolus in corde cogitantium mala; qui autem pacis ineunt consilia, sequitur eos gaudium.
20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21Non contristabit justum quidquid ei acciderit: impii autem replebuntur malo.
21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
22Abominatio est Domino labia mendacia; qui autem fideliter agunt placent ei.
22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23Homo versatus celat scientiam, et cor insipientium provocat stultitiam.]
23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24[Manus fortium dominabitur; quæ autem remissa est, tributis serviet.
24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
25Mœror in corde viri humiliabit illum, et sermone bono lætificabitur.
25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
26Qui negligit damnum propter amicum, justus est; iter autem impiorum decipiet eos.
26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
27Non inveniet fraudulentus lucrum, et substantia hominis erit auri pretium.
27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
28In semita justitiæ vita; iter autem devium ducit ad mortem.]
28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.