Приповісток 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
1Хто любить науку, той любить знаннє, хто ж гнївен за докір, той безрозумен.
2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
2Добрящий знайде в Господа ласку, а чоловіка підступного він осудить.
3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
3Не скріпить себе чоловік безбожеством, а корінь праведних не схитнеться.
4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
4Жена честивая — вінець чоловікові, ледача ж — мов та гниль у костях його.
5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
5Думки у праведних — про те, що правда, а задуми безбожних — зрада.
6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
6Безбожних слова — укладаннє засїдок, щоб кров пролити, уста ж праведних — щоб рятувати їх.
7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
7Доторкнись, нещастє безбожних — а вже й нема їх, а дім праведних стоїть.
8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
8О скілько розумний чоловік, хвалять його, а переворотний серцем буде в погордї.
9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
9Лучше бути собі простим і заробляти на себе, нїж величати себе знатним, а не мати хлїба.
10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
10Праведний журиться й про життє скотини своєї, серце ж безбожних жорстоке.
11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
11Хто поле своє порає, той має достаток хлїба, хто ж гає марно час, той розуму не має.
12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
12Безбожний надиться на зло, немов полює, та корінь праведних держиться твердо.
13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
13Безбожний замотується в слова уст своїх; та праведник вийде з біди.
14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
14Із плодів уст своїх насичуєсь чоловік добром, і по вчинках рук його — нагорода йому.
15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
15Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради.
16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
16Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу.
17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
17Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого — омана.
18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
18Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий — загоює.
19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
19Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний — на хвилину.
20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
20Омана — в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує.
21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
21Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно.
22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
22Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден.
23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
23Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту.
24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
24Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою.
25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
25Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє.
26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
26Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї.
27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
27Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну.
28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
28На дорозї правди — життє, й нема на її стежцї смертї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.