Приповісток 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.