Proverbes 19
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Mieux vaut le pauvre qui marche dans son intégrité, Que l’homme qui a des lèvres perverses et qui est un insensé.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Le manque de science n’est bon pour personne, Et celui qui précipite ses pas tombe dans le péché.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3La folie de l’homme pervertit sa voie, Et c’est contre l’Éternel que son cœur s’irrite.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4La richesse procure un grand nombre d’amis, Mais le pauvre est séparé de son ami.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Le faux témoin ne restera pas impuni, Et celui qui dit des mensonges n’échappera pas.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Beaucoup de gens flattent l’homme généreux, Et tous sont les amis de celui qui fait des présents.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Tous les frères du pauvre le haïssent; Combien plus ses amis s’éloignent-ils de lui! Il leur adresse des paroles suppliantes, mais ils disparaissent.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Celui qui acquiert du sens aime son âme; Celui qui garde l’intelligence trouve le bonheur.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Le faux témoin ne restera pas impuni, Et celui qui dit des mensonges périra.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Il ne sied pas à un insensé de vivre dans les délices; Combien moins à un esclave de dominer sur des princes!
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11L’homme qui a de la sagesse est lent à la colère, Et il met sa gloire à oublier les offenses.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12La colère du roi est comme le rugissement d’un lion, Et sa faveur est comme la rosée sur l’herbe.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Un fils insensé est une calamité pour son père, Et les querelles d’une femme sont une gouttière sans fin.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14On peut hériter de ses pères une maison et des richesses, Mais une femme intelligente est un don de l’Éternel.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15La paresse fait tomber dans l’assoupissement, Et l’âme nonchalante éprouve la faim.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Celui qui garde ce qui est commandé garde son âme; Celui qui ne veille pas sur sa voie mourra.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Celui qui a pitié du pauvre prête à l’Éternel, Qui lui rendra selon son œuvre.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Châtie ton fils, car il y a encore de l’espérance; Mais ne désire point le faire mourir.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Celui que la colère emporte doit en subir la peine; Car si tu le libères, tu devras y revenir.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Écoute les conseils, et reçois l’instruction, Afin que tu sois sage dans la suite de ta vie.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Il y a dans le cœur de l’homme beaucoup de projets, Mais c’est le dessein de l’Éternel qui s’accomplit.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22Ce qui fait le charme d’un homme, c’est sa bonté; Et mieux vaut un pauvre qu’un menteur.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23La crainte de l’Éternel mène à la vie, Et l’on passe la nuit rassasié, sans être visité par le malheur.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Le paresseux plonge sa main dans le plat, Et il ne la ramène pas à sa bouche.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Frappe le moqueur, et le sot deviendra sage; Reprends l’homme intelligent, et il comprendra la science.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Celui qui ruine son père et qui met en fuite sa mère Est un fils qui fait honte et qui fait rougir.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Cesse, mon fils, d’écouter l’instruction, Si c’est pour t’éloigner des paroles de la science.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Un témoin pervers se moque de la justice, Et la bouche des méchants dévore l’iniquité.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29Les châtiments sont prêts pour les moqueurs, Et les coups pour le dos des insensés.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.