Proverbi 19
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Il povero, che cammina nella sua integrità, Val meglio che il perverso di labbra, il quale è stolto.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2Come chi è frettoloso di piedi incappa; Così non vi è alcun bene, quando l'anima è senza conoscimento.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3La stoltizia dell'uomo perverte la via di esso; E pure il suo cuore dispetta contro al Signore.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Le ricchezze aggiungono amici in gran numero; Ma il misero è separato dal suo intimo amico.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Il falso testimonio non resterà impunito, E chi sbocca menzogne non iscamperà.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Molti riveriscono il principe; Ma ognuno è amico del donatore.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Tutti i fratelli del povero l'odiano; Quanto più si dilungheranno i suoi amici da lui! Egli con parole li supplica, ma essi se ne vanno.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Chi acquista senno ama l'anima sua; Chi osserva l'intendimento troverà del bene.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Il falso testimonio non resterà impunito, E chi sbocca menzogne perirà.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10I diletti non si convengono allo stolto; Quanto meno conviensi al servo signoreggiar sopra i principi!
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11Il senno dell'uomo rallenta l'ira di esso; E la sua gloria è di passar sopra le offese.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12L'indegnazione del re è come il ruggito del leoncello; Ma il suo favore è come la rugiada sopra l'erba.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Il figliuolo stolto è una grande sciagura a suo padre; E le risse della moglie sono un gocciolar continuo.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14Casa e sostanza sono l'eredità de' padri; Ma dal Signore viene la moglie prudente.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15La pigrizia fa cadere in profondo sonno; E la persona negligente avrà fame.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Chi osserva il comandamento guarda l'anima sua; Ma chi trascura le sue vie morrà.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Chi dona al povero presta al Signore; Ed egli gli farà la sua retribuzione.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Gastiga il tuo figliuolo, mentre vi è ancora della speranza; Ma non imprender già di ucciderlo.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Chi è grandemente iracondo ne porterà la pena; Che se tu lo scampi, tu lo renderai vie più iracondo .
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Ascolta consiglio, e ricevi correzione, Acciocchè tu diventi savio alla fine.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Vi sono molti pensieri nel cuor dell'uomo; Ma il consiglio del Signore è quello che sarà stabile.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22La benignità dell'uomo è il suo ornamento; E meglio vale il povero, che l'uomo bugiardo.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23Il timor del Signore è a vita; E chi lo teme passerà la notte sazio, e non sarà visitato da alcun male.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Il pigro nasconde la mano nel seno, E non la ritrae fuori, non pure per recarsela alla bocca.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Percuoti lo schernitore, e il semplice ne diventerà avveduto; E se tu correggi l' uomo intendente, egli intenderà la scienza.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Il figliuolo che fa vergogna e vituperio, Ruina il padre, e scaccia la madre.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Figliuol mio, ascoltando l'ammaestramento, Rimanti di deviare da' detti di scienza.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Il testimonio scellerato schernisce la dirittura; E la bocca degli empi trangugia l'iniquità.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29I giudicii sono apparecchiati agli schernitori, E le percosse al dosso degli stolti.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.