Proverbi 29
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1L'uomo, il quale, essendo spesso ripreso, indura il suo collo, Di subito sarà fiaccato, senza rimedio.
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку.
2Quando i giusti sono aggranditi, il popolo si rallegra; Ma quando gli empi signoreggiano, il popolo geme.
2Як много праведних, — люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне.
3L'uomo, che ama sapienza, rallegra suo padre; Ma il compagno delle meretrici dissipa i suoi beni.
3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує.
4Il re mantiene il paese con dirittura; Ma chi è dato a' presenti lo distrugge.
4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, — пустошить її.
5L'uomo che lusinga il suo prossimo, Tende una rete davanti a' passi di esso.
5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому.
6Nel misfatto dell'uomo malvagio vi è un laccio; Ma il giusto canterà, e si rallegrerà.
6В грісї в ледачого — сїть про його, а праведний — все веселий і радуєсь.
7Il giusto prende conoscenza della causa de' miseri; Ma l'empio non intende alcun conoscimento.
7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи.
8Gli uomini schernitori allacciano la città; Ma i savi stornano l'ira.
8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють.
9L'uomo savio che litiga con un uomo stolto, Or si adira, or ride, e non ha alcuna requie.
9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, — не має спокою.
10Gli uomini di sangue odiano l' uomo intiero; Ma gli uomini diritti hanno cura della vita di esso.
10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його.
11Lo stolto sfoga tutta la sua ira; Ma il savio la racqueta e la rattiene indietro.
11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її.
12Tutti i ministri del principe, Che attende a parole di menzogna, sono empi.
12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі.
13Il povero e l'usuraio si scontrano l'un l'altro; Il Signore è quello che allumina gli occhi di amendue.
13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло.
14Il trono del re, che fa ragione a' miseri in verità, Sarà stabilito in perpetuo.
14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться.
15La verga e la correzione dànno sapienza; Ma il fanciullo lasciato in abbandono fa vergogna a sua madre.
15Лоза й огроза — вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр.
16Quando gli empi crescono, cresce il misfatto; Ma i giusti vedranno la ruina di quelli.
16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель.
17Gastiga il tuo figliuolo, e tu ne sarai in riposo; Ed egli darà di gran diletti all'anima tua.
17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму.
18Quando non vi è visione, il popolo è dissipato; Ma beato chi guarda la Legge.
18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону.
19Il servo non si corregge con parole; Benchè intenda, non però risponderà.
19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає.
20Hai tu mai veduto un uomo precipitoso nel suo parlare? Vi è maggiore speranza d'uno stolto che di lui.
20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? — на дурного більш надїї анїж на його.
21Se alcuno alleva delicatamente da fanciullo il suo servo, Quello sarà figliuolo alla fine.
21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином.
22L'uomo iracondo muove contese, E l'uomo collerico commette molti misfatti.
22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить.
23L'alterezza dell'uomo l'abbassa; Ma chi è umile di spirito otterrà gloria.
23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї.
24Chi partisce col ladro odia l'anima sua; Egli udirà l'esecrazione, e non però manifesterà il fatto .
24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє, та не виявляє.
25Lo spavento dell'uomo gli mette un laccio; Ma chi si confida nel Signore sarà levato ad alto in salvo.
25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен.
26Molti cercano la faccia di colui che signoreggia; Ma dal Signore procede il giudicio di ciascuno.
26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською — володїє Господь.
27L'uomo iniquo è l'abbominio de' giusti; E l'uomo che cammina dirittamente è l'abbominio dell'empio.
27Гидота праведним — чоловік ледачий, безбожнику ж гидота — хто ходить правою дорогою.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.