Proverbi 5
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Figliuol mio, attendi alla mia sapienza, Inchina il tuo orecchio al mio intendimento;
1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,
2Acciocchè tu osservi gli avvedimenti, E che le tue labbra conservino la scienza.
2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;
3Perciocchè le labbra della donna straniera stillano favi di miele. E il suo palato è più dolce che olio;
3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;
4Ma il fine di essa è amaro come assenzio, Acuto come una spada a due tagli.
4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.
5I suoi piedi scendono alla morte; I suoi passi fanno capo all'inferno.
5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.
6I suoi sentieri sono vaganti, senza che essa sappia ove va, Perchè non considera attentamente la via della vita.
6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її — се манівцї, й ти не розізнаєш їх.
7Ora dunque, figliuoli, ascoltatemi, E non vi dipartite da' detti della mia bocca.
7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.
8Allontana la tua via da essa, E non accostarti all'uscio della sua casa;
8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,
9Che talora tu non dia il tuo onore agli stranieri, E gli anni tuoi al crudele;
9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;
10Che talora i forestieri non si sazino delle tue facoltà; E che le tue fatiche non vadano nella casa dello strano;
10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.
11E che tu non gema alla fine, Quando la tua carne ed il tuo corpo saranno consumati;
11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, —
12E non dica: Come ebbi io in odio l'ammaestramento? E come rigettò il mio cuore la correzione?
12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;
13E come non ascoltai la voce di quelli che mi ammaestravano, E non inchinai il mio orecchio a quelli che m'insegnavano?
13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;
14Quasi che sono stato in ogni male, In mezzo della raunanza e della congregazione.
14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!
15Bevi delle acque della tua cisterna, E de' ruscelli di mezzo della tua fonte.
15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.
16Spandansi le tue fonti fuori, Ed i ruscelli delle tue acque per le piazze.
16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;
17Sieno quelle acque a te solo, E a niuno strano teco.
17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.
18Sia la tua fonte benedetta; E rallegrati della moglie della tua giovanezza.
18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, — і втїшайсь другинею молодощів твоїх,
19Siati ella una cerva amorosa, ed una cavriuola graziosa; Inebbrinti le sue mammelle in ogni tempo; Sii del continuo invaghito del suo amore.
19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.
20E perchè, figliuol mio, t'invaghiresti della straniera, Ed abbracceresti il seno della forestiera?
20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?
21Conciossiachè le vie dell'uomo sieno davanti agli occhi del Signore, E ch'egli consideri tutti i suoi sentieri.
21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.
22Le iniquità dell'empio lo prenderanno, Ed egli sarà ritenuto con le funi del suo peccato.
22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.
23Egli morrà per mancamento di correzione; E andrà errando per la molta sua pazzia.
23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.