ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ
Chapter 19
Septuagint (Brenton Gree…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ 19

Septuagint (Brenton Greek text, with Apocrypha)
Kulish and Puluj Bible (1905)
no verse 1 in this text
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
no verse 2 in this text
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3Ἀφροσύνη ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4Πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλοὺς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5Μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6Πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7Πᾶς ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται· ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν· ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους, οὐ σωθήσεται.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8Ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτὸν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9Μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δʼ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπʼ αὐτῆς.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10Οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφὴ, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθʼ ὕβρεως δυναστεύειν.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11Ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12Βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος· ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13Αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων, οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14Οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισὶ, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15Δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16Ὃς φυλάσσει ἐντολὴν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν· ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν, ἀπολεῖται.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17Δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχὸν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18Παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19Κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20Ἄκουε, υἱὲ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπʼ ἐσχάτων σου.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21Πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρὸς, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22Καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψευδής.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23Φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρὶ· ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24Ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσενείκῃ αὐτάς.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25Λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26Ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ, καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27Υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς, μελετήσει ῥήσεις κακάς.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28Ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα, καθυβρίσει δικαίωμα· στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29Ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.