امثال
Chapter 19
Old Persian Version (ترج…
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1فقیری که در کاملیت خود سالک است، از دروغگویی که احمق باشد بهتر است.
1Убогий в своїй невинностї лучший, анїж багач із ложними устами, а до того дурний.
2دلی نیز که معرفت ندارد نیکو نیست و هر‌که به پایهای خویش می‌شتابد گناه می‌کند.
2Не добре душі без знання, й хто поквапний ногами, спіткнеться.
3حماقت انسان، راه او را کج می‌سازد، و دلش از خداوند خشمناک می‌شود.
3Безумність чоловіка скривляє дорогу його, та ще й на Господа він серцем нарікає.
4توانگری دوستان بسیار پیدا می‌کند، اما فقیراز دوستان خود جدا می‌شود.
4Багацтво друзїв много прихиляє, а бідного й один покидає.
5شاهد دروغگو بی‌سزا نخواهد ماند، و کسی‌که به دروغ تنطق کند رهایی نخواهد یافت.
5Ложний сьвідок не уйде кари, й хто сплетає лжу, рятунку не знайде.
6بسیاری پیش امیران تذلل می‌نمایند، و همه کس دوست بذل کننده است.
6Багацько тих, що, знай, шукають ласки в значних, і кожен друг тому, хто дає гостинцї.
7جمیع برادران مرد فقیر از او نفرت دارند، وبه طریق اولی دوستانش از او دور می‌شوند، ایشان را به سخنان، تعاقب می‌کند و نیستند.
7Убогого ненавидять і брати його, а надто кидають його (богаті) друзї; біжить за ними, щоб поговорити, та й те надармо.
8هر‌که حکمت را تحصیل کند جان خود رادوست دارد. و هر‌که فطانت را نگاه دارد، سعادتمندی خواهد یافت.
8Хто розуму здобуває, любить свою душу; хто розважливий — находить добро.
9شاهد دروغگو بی‌سزا نخواهد ماند، و هر‌که به کذب تنطق نماید هلاک خواهد گردید.
9Ложний сьвідок покаран буде, й хто брехню сплїтав — погибне.
10عیش و عشرت احمق را نمی شاید، تا چه رسد به غلامی که بر نجبا حکمرانی می‌کند.
10Не личять дурневі роскоші, а ще меньше слузї — старшованнє над князями.
11عقل انسان خشم او را نگاه می‌دارد، وگذشتن از تقصیر جلال او است.
11Розвага чинить чоловіка повільним до гнїву, й слава для його — вирозумілість на проступки.
12خشم پادشاه مثل غرش شیر است، ورضامندی او مثل شبنم بر گیاه است.
12Царський гнїв — як би рик лева, а його ласкавість — мов роса на зелень.
13پسر جاهل باعث الم پدرش است، ونزاعهای زن مثل آبی است که دائم در چکیدن باشد.
13Дурний син — гризота отцеві, а сварлива жінка — мов вода крізь кришу текуча.
14خانه و دولت ارث اجدادی است، امازوجه عاقله از جانب خداوند است.
14І дом і майно — спадщина по родителях, а розумная жона — від Господа.
15کاهلی خواب سنگین می‌آورد، و شخص اهمال کار، گرسنه خواهد ماند.
15Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.
16هر‌که حکم را نگاه دارد جان خویش رامحافظت می‌نماید، اما هر‌که طریق خود را سبک گیرد، خواهد مرد.
16Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.
17هر‌که بر فقیر ترحم نماید به خداوند قرض می‌دهد، و احسان او را به او رد خواهد نمود.
17Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.
18پسر خود را تادیب نما زیرا که امید هست، اما خود را به کشتن او وامدار.
18Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.
19شخص تندخو متحمل عقوبت خواهدشد، زیرا اگر او را خلاصی دهی آن را باید مکرربجا آوری.
19Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.
20پند را بشنو و تادیب را قبول نما، تا درعاقبت خود حکیم بشوی.
20Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.
21فکرهای بسیار در دل انسان است، اما آنچه ثابت ماند مشورت خداوند است.
21Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.
22زینت انسان احسان او است، و فقیر ازدروغگو بهتر است.
22Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.
23ترس خداوند مودی به حیات‌است، و هرکه آن را دارد در سیری ساکن می‌ماند، و به هیچ بلاگرفتار نخواهد شد.
23Господень страх веде до жизнї, й хто має його, все буде довольний, та й зло не досягне його.
24مرد کاهل دست خود را در بغلش پنهان می‌کند، و آن را هم به دهان خود برنمی آورد.
24Лїнивий спускає руку свою по чашу, та тяжко йому донести її до рота.
25استهزاکننده را تادیب کن تا جاهلان زیرک شوند، و شخص فهیم را تنبیه نما و معرفت رادرک خواهد نمود.
25Скараєш зрадливого, то й неук стане осторожним; скартаєш розумного — він ще порозумнїє.
26هر‌که بر پدر خود ستم کند و مادرش رابراند، پسری است که رسوایی و خجالت می‌آورد.
26Хто батька нехтує й матїр проганяє, — той син ледачий й безчесний.
27‌ای پسر من شنیدن تعلیمی را ترک نما، که تو را از کلام معرفت گمراه می‌سازد.
27Не слухай, мій сину, підшептів, доводячих до відвернення від слів розумних.
28شاهد لئیم انصاف را استهزا می‌کند، و دهان شریران گناه را می‌بلعد.
28Лукавий сьвідок глузує з суду; уста беззаконних пожирають неправду.
29قصاص به جهت استهزاکنندگان مهیااست، و تازیانه‌ها برای پشت احمقان.
29На зрадливих готові суди, а на тїло безумних — удари.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.