Proverbes 27
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ne te vante pas du lendemain, Car tu ne sais pas ce qu’un jour peut enfanter.
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
2Qu’un autre te loue, et non ta bouche, Un étranger, et non tes lèvres.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
3La pierre est pesante et le sable est lourd, Mais l’humeur de l’insensé pèse plus que l’un et l’autre.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
4La fureur est cruelle et la colère impétueuse, Mais qui résistera devant la jalousie?
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
5Mieux vaut une réprimande ouverte Qu’une amitié cachée.
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
6Les blessures d’un ami prouvent sa fidélité, Mais les baisers d’un ennemi sont trompeurs.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
7Celui qui est rassasié foule aux pieds le rayon de miel, Mais celui qui a faim trouve doux tout ce qui est amer.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
8Comme l’oiseau qui erre loin de son nid, Ainsi est l’homme qui erre loin de son lieu.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9L’huile et les parfums réjouissent le cœur, Et les conseils affectueux d’un ami sont doux.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10N’abandonne pas ton ami et l’ami de ton père, Et n’entre pas dans la maison de ton frère au jour de ta détresse; Mieux vaut un voisin proche qu’un frère éloigné.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11Mon fils, sois sage, et réjouis mon cœur, Et je pourrai répondre à celui qui m’outrage.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
12L’homme prudent voit le mal et se cache; Les simples avancent et sont punis.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13Prends son vêtement, car il a cautionné autrui; Exige de lui des gages, à cause des étrangers.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
14Si l’on bénit son prochain à haute voix et de grand matin, Cela est envisagé comme une malédiction.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
15Une gouttière continue dans un jour de pluie Et une femme querelleuse sont choses semblables.
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
16Celui qui la retient retient le vent, Et sa main saisit de l’huile.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
17Comme le fer aiguise le fer, Ainsi un homme excite la colère d’un homme.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
18Celui qui soigne un figuier en mangera le fruit, Et celui qui garde son maître sera honoré.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
19Comme dans l’eau le visage répond au visage, Ainsi le cœur de l’homme répond au cœur de l’homme.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
20Le séjour des morts et l’abîme sont insatiables; De même les yeux de l’homme sont insatiables.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
21Le creuset est pour l’argent, et le fourneau pour l’or; Mais un homme est jugé d’après sa renommée.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
22Quand tu pilerais l’insensé dans un mortier, Au milieu des grains avec le pilon, Sa folie ne se séparerait pas de lui.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
23Connais bien chacune de tes brebis, Donne tes soins à tes troupeaux;
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
24Car la richesse ne dure pas toujours, Ni une couronne éternellement.
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
25Le foin s’enlève, la verdure paraît, Et les herbes des montagnes sont recueillies.
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
26Les agneaux sont pour te vêtir, Et les boucs pour payer le champ;
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
27Le lait des chèvres suffit à ta nourriture, à celle de ta maison, Et à l’entretien de tes servantes.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.