Притчи Соломона 27
Synodal Translation (Синодальный перевод)Translation
Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Не хвались завтрашним днем, потому что не знаешь, что родит тот день.
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
2Пусть хвалит тебя другой, а не уста твои,- чужой, а не язык твой.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
3Тяжел камень, весок и песок; но гнев глупца тяжелее их обоих.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
4Жесток гнев, неукротима ярость; но кто устоит против ревности?
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
5Лучше открытое обличение, нежели скрытая любовь.
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
6Искренни укоризны от любящего, и лживы поцелуи ненавидящего.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
7Сытая душа попирает и сот, а голодной душе все горькое сладко.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
8Как птица, покинувшая гнездо свое, так человек, покинувший место свое.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9Масть и курение радуют сердце; так сладок всякому друг сердечным советом своим.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10Не покидай друга твоего и друга отца твоего, и в дом брата твоего не ходи в день несчастья твоего: лучше сосед вблизи, нежели брат вдали.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11Будь мудр, сын мой, и радуй сердце мое; и я буду иметь, что отвечать злословящему меня.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
12Благоразумный видит беду и укрывается; а неопытные идут вперед и наказываются.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13Возьми у него платье его, потому что он поручился за чужого, и за стороннего возьми от него залог.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
14Кто громко хвалит друга своего с раннего утра, того сочтут за злословящего.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
15Непрестанная капель в дождливый день и сварливая жена - равны:
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
16кто хочет скрыть ее, тот хочет скрыть ветер и масть в правой руке своей, дающую знать о себе.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
17Железо железо острит, и человек изощряет взгляд друга своего.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
18Кто стережет смоковницу, тот будет есть плоды ее; и кто бережет господина своего, тот будет в чести.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
19Как в воде лицо - к лицу, так сердце человека - к человеку.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
20Преисподняя и Аваддон - ненасытимы; так ненасытимы и глаза человеческие.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
21Что плавильня - для серебра, горнило - для золота, то для человека уста, которые хвалят его. Сердце беззаконника ищет зла, сердце же правое ищет знания.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
22Толки глупого в ступе пестом вместе с зерном, не отделится от него глупость его.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
23Хорошо наблюдай за скотом твоим, имей попечение о стадах;
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
24потому что богатство не навек, да и власть разве из рода в род?
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
25Прозябает трава, и является зелень, и собирают горные травы.
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
26Овцы - на одежду тебе, и козлы - на покупку поля.
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
27И довольно козьего молока в пищу тебе, в пищу домашним твоим и на продовольствие служанкам твоим.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.