Proverbs 27
JPS Tanakh (Jewish Publication Society, 1917)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Boast not thyself of to-morrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
1Не хвались завтрішним днем, не знаєш бо, що той день уродить.
2Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
2Нехай вихвалює тебе хто другий, а не твої уста, — чужий, а не твій язик.
3A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool's vexation is heavier than they both.
3Важке каміннє, а пісок так само, та гнїв дурного обоє переважить.
4Wrath is cruel, and anger is overwhelming; but who is able to stand before jealousy?
4Жорстокий гнїв, палка і лютість, та проти ревностї хто встояти зможе?
5Better is open rebuke than love that is hidden.
5Докір явний багато лїпший, анїж укрита любов.
6Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are importunate.
6Лїпші щирі догани від люблячого, анїж зрадливі поцїлуї від того, що ненавидить.
7The full soul loatheth a honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
7Хто ситий, наступить і на крижку з медом, а голодній душі й гірке — солодке.
8As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
8Як пташка, що гнїздо покине, так само й чоловік, що місце своє покинув.
9Ointment and perfume rejoice the heart; so doth the sweetness of a man's friend by hearty counsel.
9Мастї й пахощі радують серце: такий же й друг солодкий, що з серця раду удїляє.
10Thine own friend, and thy father's friend, forsake not; neither go into thy brother's house in the day of thy calamity; better is a neighbour that is near than a brother far off.
10Не покидай свого, нї батькового друга, і в братів дом не йди в лиху твою годину: Лїпший сусїд близький, анїж брат далеко.
11My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that taunteth me.
11Розумен будь, сину, втїшай моє серце, щоб знав я, що менї злоріцї відказати.
12A prudent man seeth the evil, and hideth himself; but the thoughtless pass on, and are punished.
12Розважливий бачить лихо й ховається, а недосьвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.
13Take his garment that is surety for a stranger; and hold him in pledge that is surety for an alien woman.
13Бери з нього платтє, він бо за чужого ручався, й за стороннього бери застав у нього!
14He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
14Хто з ранку раннього товариша, знай, хвалить, про того думають, що се його він судить.
15A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike;
15Безнастанне капаннє з криші у негоду, а жінка сварлива — вони одно;
16He that would hide her hideth the wind, and the ointment of his right hand betrayeth itself.
16Хто хоче здержати її, той намагаєсь зʼупинити вітра, та сховати в руцї оливу, що дає знати про себе.
17Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
17Як залїзо гострить залїзо, так гострить чоловік зір друга свого.
18Whoso keepeth the fig-tree shall eat the fruit thereof; and he that waiteth on his master shall be honoured.
18Хто стереже свою фиґовину, той їсти ме фиґи з неї, а хто береже добра пана свого, той у добрій славі буде.
19As in water face answereth to face, so the heart of man to man.
19Як у водї лице відбиваєсь до лиця, так само й серце чоловіче — до чоловіка,
20The nether-world and Destruction are never satiated; so the eyes of man are never satiated.
20Ненаситня безодня й пекло, — оттак неситі й очі людські.
21The refining pot is for silver, and the furnace for gold, and a man is tried by his praise.
21Що огонь про срібло, про золото ж піч те про людину уста, що хвалять її.
22Though thou shouldest bray a fool in a mortar with a pestle among groats, yet will not his foolishness depart from him.
22Товчи безумного так як зерно у ступі, — не вилущиш його з дурноти його.
23Be thou diligent to know the state of thy flocks, and look well to thy herds;
23Назирай пильно за скотом твоїм і май стараннє про череду твою;
24For riches are not for ever; and doth the crown endure unto all generations?
24Добуток бо не на віки, бо й власть — чи ж вона переходить із роду в рід?
25When the hay is mown, and the tender grass showeth itself, and the herbs of the mountains are gathered in;
25Показується трава, виказуєсь зелень, та й збирають по горах сїна.
26The lambs will be for thy clothing, and the goats the price for a field.
26Ягнята дають тобі одежу, козли — за що купити поле.
27And there will be goats' milk enough for thy food, for the food of thy household; and maintenance for thy maidens.
27Доволї молока козиного на їжу тобі, на їжу родинї твоїй, та й на прожиток челядї твоїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.