Proverbiorum 9
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Sapientia ædificavit sibi domum: excidit columnas septem.
1Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
2Immolavit victimas suas, miscuit vinum, et proposuit mensam suam.
2Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
3Misit ancillas suas ut vocarent ad arcem et ad mœnia civitatis.
3Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
4Si quis est parvulus, veniat ad me. Et insipientibus locuta est:
4Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
5Venite, comedite panem meum, et bibite vinum quod miscui vobis.
5Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
6Relinquite infantiam, et vivite, et ambulate per vias prudentiæ.]
6Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
7[Qui erudit derisorem, ipse injuriam sibi facit, et qui arguit impium, sibi maculam generat.
7Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
8Noli arguere derisorem, ne oderit te: argue sapientem, et diliget te.
8Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
9Da sapienti occasionem, et addetur ei sapientia; doce justum, et festinabit accipere.
9Дай науку мудрому, — зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
10Principium sapientiæ timor Domini, et scientia sanctorum prudentia.
10Почин премудростї — страх Господень, а пізнаннє сьвятого — се розум;
11Per me enim multiplicabuntur dies tui, et addentur tibi anni vitæ.
11Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
12Si sapiens fueris, tibimetipsi eris; si autem illusor, solus portabis malum.]
12Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
13[Mulier stulta et clamosa, plenaque illecebris, et nihil omnino sciens,
13Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
14sedit in foribus domus suæ, super sellam in excelso urbis loco,
14Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
15ut vocaret transeuntes per viam, et pergentes itinere suo:
15Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
16Qui est parvulus declinet ad me. Et vecordi locuta est:
16Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:
17Aquæ furtivæ dulciores sunt, et panis absconditus suavior.
17Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
18Et ignoravit quod ibi sint gigantes, et in profundis inferni convivæ ejus.]
18А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, — в преисподнїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.