Proverbs 16
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1It is the part of man to prepare the soul: and of the Lord to govern the tongue.
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2All the ways of a man are open to his eyes: the Lord is the weigher of spirits.
2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3Lay open thy works to the Lord: and thy thoughts shall be directed.
3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4The Lord hath made all things for himself: the wicked also for the evil day.
4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя.
5Every proud man is an abomination to the Lord: though hand should be joined to hand, he is not innocent. The beginning of a good way is to do justice; and this is more acceptable with God, than to offer sacrifices.
5Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6By mercy and truth iniquity is redeemed: and by the fear of the Lord men depart from evil.
6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
7When the ways of man shall please the Lord, he will convert even his enemies to peace.
7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
8Better is a little with justice, than great revenues with iniquity.
8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
9The heart of man disposeth his way: but the Lord must direct his steps.
9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
10Divination is in the lips of the king, his mouth shall not err in judgment.
10В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
11Weight and balance are judgments of the Lord: and his work all the weights of the bag.
11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
12They that act wickedly are abominable to the king: for the throne is established by justice.
12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
13Just lips are the delight of kings: he that speaketh right things shall be loved.
13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14The wrath of a king is as messengers of death: and the wise man will pacify it.
14Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15In the cheerfulness of the king’s countenance is life: and his clemency is like the latter rain.
15В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ.
16Get wisdom, because it is better than gold: and purchase prudence, for it is more precious than silver.
16Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло.
17The path of the just departeth from evils: he that keepeth his soul keepeth his way.
17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18Pride goeth before destruction: and the spirit is lifted up before a fall.
18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце.
19It is better to be humbled with the meek, than to divide spoils with the proud.
19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20The learned in word shall find good things: and he that trusteth in the Lord is blessed.
20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21The wise in heart shall be called prudent: and he that is sweet in words shall attain to greater things.
21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22Knowledge is a fountain of life to him that possesseth it: the instruction of fools is foolishness.
22Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі.
23The heart of the wise shall instruct his mouth: and shall add grace to his lips.
23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24Well ordered words are as a honeycomb: sweet to the soul, and health to the bones.
24Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25There is a way that seemeth to a man right: and the ends thereof lead to death.
25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї.
26The soul of him that laboureth, laboureth for himself, because his mouth hath obliged him to it.
26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27The wicked man diggeth evil, and in his lips is a burning fire.
27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий.
28A perverse man stirreth up quarrels: and one full of words separateth princes.
28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29An unjust man allureth his friend: and leadeth him into a way that is not good.
29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30He that with fixed eyes deviseth wicked things, biting his lips, bringeth: evil to pass.
30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство.
31Old age is a crown of dignity, when it is found in the ways of justice.
31Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32The patient man is better than the valiant: and he that ruleth his spirit than he that taketh cities.
32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати.
33Lots are cast into the lap, but they are disposed of by the Lord.
33У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.