מִשְׁלֵי

New Testament

מתיוסנט מארקהבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָסג'וןמַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָרִאשׁוֹנָה אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָשֵּׁנִית אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַגָּלָטִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָאֶפְסִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַפִּילִפִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַקּוֹלַסִּים1 סלוניס2 סלוניס1 טימותי2 טימותיאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־טִיטוֹסאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־פִּילֵימוֹןאִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִיםאִגֶּרֶת יַעֲקֹבהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשְּׁלִישִׁית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַאִגֶּרֶת יְהוּדָהחזוֹן יוֹחָנָן
Chapter 14
Modern Hebrew Bible
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

מִשְׁלֵי 14

Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1חכמות נשים בנתה ביתה ואולת בידיה תהרסנו׃
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2הולך בישרו ירא יהוה ונלוז דרכיו בוזהו׃
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3בפי אויל חטר גאוה ושפתי חכמים תשמורם׃
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4באין אלפים אבוס בר ורב תבואות בכח שור׃
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5עד אמונים לא יכזב ויפיח כזבים עד שקר׃
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6בקש לץ חכמה ואין ודעת לנבון נקל׃
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7לך מנגד לאיש כסיל ובל ידעת שפתי דעת׃
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8חכמת ערום הבין דרכו ואולת כסילים מרמה׃
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9אולים יליץ אשם ובין ישרים רצון׃
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10לב יודע מרת נפשו ובשמחתו לא יתערב זר׃
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11בית רשעים ישמד ואהל ישרים יפריח׃
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12יש דרך ישר לפני איש ואחריתה דרכי מות׃
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13גם בשחוק יכאב לב ואחריתה שמחה תוגה׃
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14מדרכיו ישבע סוג לב ומעליו איש טוב׃
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15פתי יאמין לכל דבר וערום יבין לאשרו׃
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16חכם ירא וסר מרע וכסיל מתעבר ובוטח׃
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17קצר אפים יעשה אולת ואיש מזמות ישנא׃
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18נחלו פתאים אולת וערומים יכתרו דעת׃
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19שחו רעים לפני טובים ורשעים על שערי צדיק׃
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20גם לרעהו ישנא רש ואהבי עשיר רבים׃
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21בז לרעהו חוטא ומחונן עניים אשריו׃
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22הלוא יתעו חרשי רע וחסד ואמת חרשי טוב׃
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23בכל עצב יהיה מותר ודבר שפתים אך למחסור׃
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24עטרת חכמים עשרם אולת כסילים אולת׃
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25מציל נפשות עד אמת ויפח כזבים מרמה׃
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26ביראת יהוה מבטח עז ולבניו יהיה מחסה׃
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27יראת יהוה מקור חיים לסור ממקשי מות׃
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28ברב עם הדרת מלך ובאפס לאם מחתת רזון׃
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29ארך אפים רב תבונה וקצר רוח מרים אולת׃
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30חיי בשרים לב מרפא ורקב עצמות קנאה׃
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31עשק דל חרף עשהו ומכבדו חנן אביון׃
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32ברעתו ידחה רשע וחסה במותו צדיק׃
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33בלב נבון תנוח חכמה ובקרב כסילים תודע׃
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34צדקה תרומם גוי וחסד לאמים חטאת׃
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35רצון מלך לעבד משכיל ועברתו תהיה מביש׃
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.