Olcueih 14
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Hlang cueih nu loh a im a sak dae, anglat long tah a kut neh a koengloeng.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2BOEIPA aka rhih tah a dueng la cet dae, a longpuei kho aka hmang loh BOEIPA a hnaep.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3Hlang ang kah a ka ah hoemnah kuhci om tih, aka cueih rhoek kah hmuilai loh amamih te a ngaithuen sak.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Saelhung a om pawt vaengah kongduk khaw caih dae, vaito thadueng lamkah canghum cangpai thoeng.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5Oltak rhoek kah laipai tah a laithae moenih. Tedae a honghi kah laipai long tah laithae ni a sat.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6Hmuiyoi loh cueihnah a tlap dae a hong ni, mingnah he aka yakming ham tah yoeikoek mai.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Hlang ang te a hmai lamloh caeh tak, mingnah olka te na ming pawt ve.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8Aka thaai kah cueihnah long tah a longpuei te a yakming dae, aka ang kah a anglat tah thailatnah ni.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9Aka ang loh hmaithennah te a hnael dae, aka thuem long tah a laklo ah kolonah a saii.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10A hinglu khahingnah loh lungbuei a ming. Te dongah a kohoenah dongah rhalawt loh boi thil pawh.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11Halang rhoek kah im tah a phae pah vetih aka thuem kah dap tah rhoeng ni.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12Longpuei he hlang kah mikhmuh ah thuem dae a hmailong ah dueknah longpuei la om.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Nueihbu dongah lungbuei loh thak a khoeih tih, a tloihsoi ah kohoenah khaw pha-ueknah la poeh.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14Lungbuei aka balkhong khaw, hlang then khaw a khosing te amah hah bitni.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15Hlangyoe long tah olka boeih te a tangnah dae, aka thaai long tah a khokan te a yakming.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16Aka cueih long tah a rhih tih boethae te a nong tak. Tedae aka ang long tah a paan tih a omtoem.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17Thintoek bangkek loh a anglat a phoe tih, tangkhuepnah aka khueh hlang khaw a hmuhuet uh.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18Hlangyoe loh anglat a pang tih, aka thaai rhoek loh mingnah te a muei uh.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19Hlang thae rhoek te hlang then rhoek kah mikhmuh ah, halang rhoek te hlang dueng kah vongka ah ngam uh ni.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20Khodaeng te a hui long khaw a hmuhuet tih, hlanglen tah muep a lungnah.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21A hui taengah aka hnoelrhoeng uh tah tholh tih, mangdaeng kodo aka rhen tah a yoethen.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22Boethae aka uep rhoek te kho a hmang uh moenih a? Tedae sitlohnah neh uepomnah long tah hnothen ni a caai thil.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23Patangnah cungkuem loh kumkonah a om sak. Tedae hmuilai dongkah ol bueng ngawn tah tloelnah la poeh.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24Khuehtawn he aka cueih rhoek kah a rhuisam la om tih, aka ang rhoek tah anglat la anglat coeng.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25Oltak kah laipai loh hinglu a huul tih, hlangthai palat loh laithae a sat.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26BOEIPA hinyahnah dongah pangtungnah sarhi khaw om, te dongah a ca rhoek ham hlipyingnah la om.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27BOEIPA hinyahnah tah hingnah thunsih neh, dueknah hlaeh lamloh aka phaelh sak la om.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28Pilnam kah cangpai dongah ni manghai kah rhuepomnah khaw a om, namtu a om pawt vaengah mangpa kah porhaknah la om.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29Thintoek aka ueh tah bahoeng a lungcuei tih, mueihla bangkek loh anglat ni a pomsang.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30Lungbuei hoeihnah tah pumsa kah hingnah la om tih, thatlainah khaw rhuh keet la poeh.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31Tattloel aka hnaemtaek loh amah aka saii ni a veet, BOEIPA aka thangpom long tah khodaeng a rhen.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32Halang tah a boethae ah bung tih, aka dueng tah a dueknah rhangneh ying.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33Aka yakming kah lungbuei ah cueihnah khaw rhaehrhong tih, hlang ang lakli ah khaw ming uh coeng.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Duengnah loh namtom a pomsang tih, tholhnah loh namtu te rhaidaeng la a khueh.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35Manghai kah kolonah loh sal te a cangbam tih, a thinpom loh yah a bai.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.