Провербеле 7
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Фиуле, пэстрязэ кувинтеле меле ши цине ла тине сфатуриле меле!
1Сину мій! хорони слова мої, й заповідї мої ховай у себе.
2Цине сфатуриле меле ши вей трэи; пэзеште ынвэцэтуриле меле ка лумина окилор!
2Хорони заповідї мої й жий, і науку мою, як зїницї очей твоїх.
3Лягэ-ле ла деӂете, скрие-ле пе тэблица инимий тале!
3Понавязуй їх на палцї собі, й понаписуй їх на скрижалях серця твого.
4Зи ынцелепчуний: „Ту ешть сора мя!” Ши нумеште причеперя приетена та,
4Скажи премудростї: Ти сестра моя! а розум назви рідним (братом).
5ка сэ те феряскэ де неваста алтуя, де стрэина каре ынтребуинцязэ кувинте адеменитоаре.
5Щоб вони давали острах тобі від жінки чужої, що мягкими словами промовляє.
6Стэтям ла ферястра касей меле ши мэ уйтам прин зэбреле.
6Ось, я раз дивився кріз крату в вікно у моїй домівцї,
7Ам зэрит принтре чей неынчеркаць, ам вэзут принтре тинерь пе ун бэят фэрэ минте.
7Та й побачив серед недосьвідних, — постеріг між молодими людьми нерозумного молодика,
8Тречя пе улицэ, ла колцул унде стэтя уна дин ачесте стрэине, ши а апукат пе каля каре дучя спре локуинца ей.
8Що йшов близенько її переулок і простував до будинку її при дорозї,
9Ера ын амург, сяра, ын ноаптя нягрэ ши ынтунекоасэ.
9В вечірні сумерки, в нічній темряві й мороцї.
10Ши ятэ кэ й-а алергат ынаинте о фемее ымбрэкатэ ка о курвэ ши ку инима ширятэ.
10І ось — зустріч йому йде молодиця в блудничій одежі, і хитрим серцем,
11Ера бунэ де гурэ ши фэрэ астымпэр; пичоареле ну-й путяу ста акасэ:
11Щебетлива й невгавуща; ноги її не втерплять перебувати в домівцї в себе:
12кынд ын улицэ, кынд ын пеце, пе ла тоате колцуриле стэтя ла пындэ.
12То на улицї, то на майдані, і переулках кує вона зраду.
13Еа л-а ымбрэцишат ши л-а сэрутат ши, ку о фацэ фэрэ рушине, й-а зис:
13От і обняла його, поцїлувала та й каже без сорома в лицї:
14„Ерам датоаре ку о жертфэ де мулцумире, азь мь-ам ымплинит журуинцеле.
14В мене мирна жертва: сьогоднї я сповнила обітницї мої;
15Де ачея ць-ам ешит ынаинте, сэ те каут, ши те-ам ши гэсит.
15Тим і вийшла на зустріч тобі, щоб тебе відшукати, та й — знайшла тебе;
16Мь-ам ымподобит патул ку ынвелиторь, ку аштернут де пынзетурь дин Еӂипт;
16Постелю мою вслала я килимами, квічастими тканинами з Египту;
17мь-ам стропит аштернутул ку смирнэ, алое ши скорцишоарэ.
17Почивальню мою запашила я миррою, алоєм та цинамоном;
18Вино, сэ не ымбэтэм де драгосте пынэ диминяцэ, сэ не десфэтэм ку дезмердэрь!
18Ходи ж, будем до самого ранку впиватись пестощами, насолоджуватись любовю;
19Кэч бэрбатул меу ну есте акасэ, а плекат ынтр-о кэлэторие лунгэ,
19Мужа бо дома нема, — вибравсь у далеку дорогу;
20а луат ку ел сакул ку бань ши ну се ва ынтоарче акасэ декыт ла луна ноуэ.”
20Сакву грошей забрав він із собою, вернеться, як місяць у повнї засьвітить.
21Тот ворбинду-й, еа л-а адеменит ши л-а атрас ку бузеле ей адеменитоаре.
21Так і приманила його ласкавим щебетаннєм, взяла гору над ним солодкими словами.
22Деодатэ, а ынчепут сэ мяргэ дупэ еа, ка боул каре се дуче ла мэчелэрие, ка ун черб каре аляргэ спре курсэ,
22Як стій, пійшов він за нею, як ійде віл під обух, наче пес на ланцюг, наче олень під вистріл,
23ка пасэря каре дэ бузна ын лац, фэрэ сэ штие кэ о ва коста вяца, пынэ че сэӂята ый стрэпунӂе фикатул.
23Покіль стріла не пробє печінок йому наскрізь; так бідна пташка летить на сїло, й не знає, що воно їй на погибель.
24Ши акум, фиилор, аскултаци-мэ ши луаць аминте ла кувинтеле гурий меле!
24Слухайте ж, дїти, мене, приникайте до слів уст моїх.
25Сэ ну ци се абатэ инима спре каля уней асеменя фемей, ну те рэтэчи пе кэрэриле ей.
25Нехай не надиться твоє серце на її дороги, не блукайся стежками її:
26Кэч еа а фэкут сэ кадэ мулте жертфе ши мулць сунт чей пе каре й-а учис еа.
26Многих вона зранила й повалила й много сильних убила;
27Каса ей есте друмул спре Локуинца морцилор, друмул каре кобоарэ спре локашуриле морций.
27Дом її — се битий шлях у преисподню, ведучий в саме мешканнє смертї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.